Пожежа

Поже́жа, також пожа́р, — неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі. Знищує матеріальні цінності, створює загрозу для життя людей, тварин, негативно впливає на навколишнє природне середовище. Спричинюється в основному необережним поводженням з вогнем, порушенням правил і норм експлуатації електричних приладів та виробничого устаткування, самозайманням матеріалів (речовин), кліматичними чинниками. Також пожежа може бути спричинена навмисно, по злочинному наміру

Пожежа
Є безпосередньою причиною	дим, руйнування і руїни
За впливу, керування чи пом’якшення	пожежна сигналізація
Пожежа у Вікісховищі

Пожежа

Види та зони пожеж

Є пожежі зовнішні (відкриті), наприклад степові, лісові, нафтових і газових фонтанів, і внутрішні (закриті), наприклад на шахтах.

В кожному просторі, охопленому пожежею, умовно розрізняють зони: активного горіння (осередок пожежі), теплового впливу й задимлення.

У зоні активного горіння матеріали взаємодіють переважно з киснем атмосферного повітря, відбувається тління, спостерігається полум'я, виділяються тепло і дим. Спалимі конструкції і матеріали під впливом тепла нагріваються і займаються, а неспалимі деформуються. Найбільші температури в цій зоні характерні для зовнішньої пожежі і становлять в середньому 1000…1250 °C (тверді матеріали), 1100…1300°С (рідини) і 1200…1350°С (горючі гази).

Зону активного горіння оточує інша зона — зона теплового впливу, де температура нижча (приблизно на 60…80°С), та все ж небезпечна для навколишніх об'єктів і людей.

Продукти згорання (дим), які виділяються під час пожежі, утворюють зону задимлення. Чимало з них відзначаються підвищеною токсичністю, особливо при горінні полімерів.

Галерея

• 
  Велика пожежа в Турку в 1827 році
• 
  Пожежа в будинку
• 
  Лісова пожежа. Знімок з космосу
• 
  Лісова пожежа
• 
  Дим від лісових пожеж, площа Синтагма, Афіни, Греція
• 
  Пожежа у Будинку Васньова (Луганськ), 2011 рік

Класи пожежі

• A — горіння твердих речовин
  • А1 — горіння, яке супроводжується тлінням
  • А2 — яке не супроводжується тлінням;
• B — горіння рідких речовин
  • В1— які розчинні у воді
  • В2 — нерозчинні у воді;
• C — горіння газоподібних речовин (побутовий газ, водень, пропан);
• D — горіння металів
  • D1 — легкі метали
  • D2 — лужні і лужноземельні метали
  • D3 — металомісткі  сполуки
• E — горіння електроустановок, що перебувають під напругою ел. струму.

Проте, нещодавно в Україні введено в дію ДСТУ EN 2:2014 «Класифікація пожеж», відповідно до якого поняття підкласів пожеж (А1…D3) уже не застосовується, з переліку також виключено клас E (горіння електроустановок, що перебувають під напругою ел. струму.), а натомість введено клас F — горіння речовин, які використовують для приготування їжі (рослинних і тваринних олій та жирів) та які містяться в кухонних приладах.

Захист від пожеж

• Обвалування (на відкритих об'єктах)
• Вогнезахисні екрани; застосування неспалимих або важкоспалимих конструкцій з регламентованою межею вогнестійкості.

Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів

Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів — це сукупність властивостей, які характеризують їх схильність до виникнення й поширення горіння, особливості горіння і здатність піддаватись гасінню загорянь. За цими показниками виділяють три групи горючості матеріалів і речовин: негорючі, важкогорючі та горючі.

Негорючі (неспалимі) — речовини та матеріали, нездатні до горіння чи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури. Це матеріали мінерального походження та виготовлені на їх основі матеріали — червона цегла, силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент та інші матеріали, а також більшість металів. При цьому негорючі речовини можуть бути пожежонебезпечними, наприклад, речовини, що виділяють горючі продукти при взаємодії з водою.

Важкогорючі (важко спалимі) — речовини та матеріали, що здатні спалахувати, тліти чи обвуглюватись у повітрі від джерела запалювання, але нездатні самостійно горіти чи обвуглюватись після його видалення (матеріали, що містять спалимі та неспалимі компоненти, наприклад, деревина при глибокому просочуванні антипіренами, фіброліт і т. ін.);

Горючі (спалимі) — речовини та матеріали, що здатні самозайматися, а також спалахувати, тліти чи обвуглюватися від джерела запалювання та самостійно горіти після його видалення. Своєю чергою, у групі горючих речовин та матеріалів виділяють легкозаймисті речовини та матеріали — це речовини та матеріали, що здатні займатися від короткочасної (до ЗО с) дії джерела запалювання низької енергії.

Локалізація пожеж

Локалізація — це стадія пожежогасіння, на якій обмежено розповсюдження полум'я та створено умови для її повної ліквідації (створено достатній запас паливно-мастильних матеріалів, вогнегасних речовин, людських ресурсів тощо). Локалізація й гасіння пожеж проводяться задля збереження матеріальних цінностей держави й окремих громадян, тварин та організацій протипожежними формуваннями ЗС, ЦО, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони навколишнього середовища із залученням до цих робіт працівників, службовців і населення, що проживає поблизу осередку надзвичайної ситуації.

Для локалізації пожежі, створюються протипожежні смуги одночасно на кількох ділянках шириною 6—8 м. При наявності часу протипожежні смуги поширюються до 20—40 м перед фронтом і до 8—10 м на флангах і в тилу пожежі. Для гасіння пожежі можуть бути застосовані вибухові речовини.

Пожежна безпека

Пожежна безпека — стан захищеності людини і матеріальних цінностей від пожеж. Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємно частиною діяльності держави щодо охорони життя і здоров'я людей, тварин, національного багатства та навколишнього природного середовища. В Україні загальні правові, соціальні та економічні основи забезпечення пожежної безпеки, відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності, регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Задля підвищення пожежної безпеки і недопущення нещасних випадків, в Україні для всіх підприємств діє норма по отриманню протипожежної декларації [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.], яка є одним з основних документів, що дозволяють здійснювати підприємницьку діяльність.

Протипожежна профілактика

Докладніше: Протипожежна профілактика

Протипоже́жна профіла́ктика — це комплекс організаційних і технічних заходів, які спрямовано на підтримання безпеки людей, на попередження пожеж, локалізацію їх поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі. Одне з рішень - використання дронів для відеофіксації пожеж.

Класифікація приміщень будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою

В основі класифікації лежать порівняльні дані, що визначають ймовірність виникнення пожежі або вибуху залежно від властивостей і стану речовин, що залучені у виробничому процесі.

Категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою будівель або приміщень — це класифікаційна характеристика небезпеки об'єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться, або обертаються там, з урахуванням особливостей технологічних виробничих процесів.

За вибухопожежною і пожежною небезпекою приміщення й будівлі поділяються на 5 категорій: А, Б, В, Г, Д.

Категорія	Опис
А	Будівлі належать до категорії А, якщо в них задіяні горючі гази, легкозаймисті речовини з температурою спалахування до 28°С, а також такі, що здатні до вибуху і горіння при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним в таких кількостях, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при займанні яких розвивається тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5кПа. Сюди відносяться склади балонів з стисненим горючим газом, бензосклади, ацетиленові станції, малярні цехи та ін.
Б	Будівлі належать до категорії Б, якщо в них знаходяться горючий пил або волокна, легкозаймисті речовини з температурою спалаху понад 28°С, горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші при займанні яких, виникає розрахунковий тиск вибуху, що перевищує 5кПа. Сюди належать насоси станцій, малярні цехи, де є рідини з температурою спалаху від 28°С до 120°С (газ, нафта, скипидар, смола та ін.).
В	Приміщення, будівлі належать до категорії В, якщо в них є горючі гази, горючі і важкогорючі рідини, тверді горючі речовини та матеріали, здатні тільки горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою, за умови, що вони не належать до категорії А і Б. Сюди належать паливно-мастильні склади, автогаражі, лісопильні, деревообробні, смолопереробні заводи, склади горючих матеріалів і т.ін.
Г	Приміщення і будівлі належать до категорії Г, якщо в них знаходяться негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному та розплавленому стані з виділенням променистого тепла, іскор, полум'я, а також горючі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо (газогенераторні станції, котельні, ливарні, термічні цехи, автомобільні гаражі, депо і ін.).
Д	Будівлі належать до категорії Д, якщо в них знаходяться негорючі матеріали у холодному стані. Сюди належать всі будівлі, якщо їх не віднесено до категорії А, Б, В, Г (механоскладальні заводи, цехи холодної обробки металу, компресорні станції, склади металу і т.ін.).

Будівлі категорії А і Б є вибухопожежонебезпечними, а категорії В, Г, Д тільки пожежонебезпечними.

В історії

• 1788: Велика кіотська пожежа — найбільша пожежа в історії Кіото, Японія.

Освіта та навчання з протипожежного захисту

• Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

• Навчальний центр Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України
• Національний університет цивільного захисту України

• Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля

Див. також

• Лісова пожежа
• Пожежа нафтопродуктів
• Побутова пожежа
• Підземна пожежа
• Пожежонебезпека
• Пожежі рудникові
• Пожежна сигналізація
• Страхування від вогню
• Точка пожежна
• Димовий сповіщувач
• Протипожежна профілактика
• Пожежний сповіщувач
• Брандмауер (архітектура)
• Спринклер
• Пожежогасіння
• Списки катастроф

Джерела

• Ліпинський В. В. Правове забезпечення пожежної безпеки в Україні^{[недоступне посилання з квітня 2019]}: монографія. / за заг. ред. С. В. Пєткова — К. : Дакор, 2011.
• Пожежа // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
• Основи підготовки пожежника: навч. посіб. / С. Ю. Дмитровський, В. І. Лущ, П. В. Семенюк ; М-во надзвич. ситуацій, Львів. держ. ун-т безпеки життєдіяльн. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011. — 296 с. : іл. — ISBN 978-617-607-182-2

Література

• Дослідження пожеж : довідково-методичний посібник / підгот. С. Г. Степаненко [та ін.] ; Український НДІ пожежної безпеки. - К., 1999. - 223 с. - ISBN 966-7320-00-6. - ISBN 966-95495-3-1
• Комплексне дослідження пожеж : навч.-метод. посіб. / Г. Ю. Семочко [та ін] ; Львівський ін-т пожежної безпеки. - Львів : Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2001. - 80 с.: мал. - ISBN 966-553-205-7

Посилання

• Пожежа // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 156. — ISBN 978-966-7407-83-4.
• Пожежа // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1411. — 1000 екз.