Відкрити головне меню

Подорож патріарха Макарія

«Подорож патріарха Макарія» з колекції бібліотеки НаУКМА на виставці у Софії Київській

«Подорож патріарха Макарія» — щоденник подорожніх нотаток Павла Алеппського, сина патріарха Антіохійського Макарія ІІІ. Посідає головне місце серед творів близькосхідних християн у жанрі опису подорожей — ріхля. Літературна пам'ятка, написана мовою, що отримала в науці назву середньоарабської (мається на увазі суміш арабської літературної та розмовного діалекту, у даному випадку сирійського). У західній лінґвоарабістиці використовують також термін «християнська середньоарабська мова» («Christian Middle Arabic»), виокремлюючи в її історії ранню (до X ст.) і пізню (з початку XI ст.) форми. Належить до пам'яток арабо-християнської літератури.

Містить дуже цінний матеріал про тогочасне політичне становище України, культуру, звичаї і побут українського народу в середині XVII століття, також про Волощину, Туреччину та Московію.

Повідомлення Павла Алеппського про Україну є єдиним арабомовним джерелом з історії нашої країни XVII ст.. Особливий інтерес становить розповідь про зустрічі патріарха Макарія з Богданом Хмельницьким у Богуславі та Чигирині, враження від Києво-Печерської лаври та, зокрема, опис її Успенського собору — єдине письмове джерело про цей храм до пожежі 1718 р.

Текст «Подорожі патріарха Макарія» існує в кількох відомих на сьогодні списків рукопису:

  • Лондонський (Британського музею) — переписаний 1765 р. Із нього в 1829—1836 рр. було здійснено відомий англійський переклад Ф.Бельфура — перший переклад діаріушу, завдяки якому світ власне й дізнався про рукопис Павла Алеппського;
  • Паризький (список Паризької національної бібліотеки) — найстаріший (XVII ст.) і найповніший (662 сторінки). Його дослідженням займався румунський арабіст В.Раду, який опублікував частину арабського тексту з французьким перекладом у Парижі у 1930–1950-х рр.;
  • Дамаський 1700 р. (від 1913 р. зберігається у Санкт-Петербурзі). Із нього було зроблено кілька копій у Москві та Петербурзі, одна з яких лягла в основу відомого російського перекладу Ґ.Муркоса (5 випусків обсягом понад 1000 сторінок, 1896—1900 рр., перевиданий 2005 р.). З останнього, своєю чергою, було виконано й деякі непрямі українські переклади (наприклад, письменника М.Рябого);

Крім А.Кримського досліджували Київський список А.Олесницький, Тауфік Кезма, А.Ковалівський, Я.Полотнюк. Перекладав на українську мову О.Пріцак.

У 2008 році за участю науковців Румунії та Росії стартував міжнародний проект із підготовки повного критичного тексту «Подорожі» мовою оригіналу на основі текстів англійського, французького та російського рукописів.

Див. такожРедагувати

Видання перекладівРедагувати

Російською
  • Путешествие Антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном, архидиаконом Павлом Алеппским. – Москва, 1896,1897.
  • Путеществие антиохиского патриарха Макария в Москву в середние XVII. СПб. П. П. Сойкин. 1898.
  • Путешествие Антиохийского патриарха Макария в Украину в середине XVII века, описанное его сыном архидиаконом Павлом Алеппским / Пер. с араб. Г.Муркоса. – К., 1997.
Українською

ЛітератураРедагувати

  • Петрова Ю. Київський список «Подорожі патріарха Макарія» // Український історичний журнал. - 2013. - № 6. - С. 172-181.- Бібліогр.: с. 172-180 .
  • Булос Ібн Аз-Заїм (Павло Халебський). Подорож патріарха Макарія // Дзвін. - 1990. - № 9.-С.119
  • Рибалкін В.С. Мандрівний манускрипт // XVI Сходознавчі читання А.Кримського: Тези доповідей міжнародної наукової конференції.– К., 2012.– С.60–62.
  • Подорож Макарія, патріарха Антіохійського. Перша зустріч з Богданом Хмельницьким. Про рівень освіти на Україні в XVIIст.(примітки)/Пер. А.П.Ковалівського//Антологія літератур Сходу.– Х., 1961.– С.446–447.
  • Крачковский И.Ю. Описание путешествия Макария Антиохийского как памятник арабской географической литературы и как источник для истории России в XVII в. //Избранные сочинения. – Т.IV: Арабская географическая литература. – Москва; Ленинград,1957. – С.259–272. ґ
  • Voyage du Patriarche Macaire d’Antioche: Texte arabe et traduction française par Basile Radu // Patrologia Orientalis. – Paris, 1930. – T.XXII, F.1.