Вікіпедія

Повітряна війна над Україною (з 2022)

(Перенаправлено з Повітряна війна над Україною (2022))

Повітряні сили ЗСУ у перші дні повномасштабної війни з російськими окупаційними військами постійно переміщували свої літаки та зенітні системи, щоб максимально ускладнювати роботу російській авіації та ракетам.[1]

Українська влада і суспільство з перших днів війни неодноразово закликали країни NATO запровадити над Україною безполітну зону.[2]

Докладніше: Запропонована заборонена для польотів зона під час російського вторгнення в Україну 2022 року

10 березня британська розвідка повідомила, що в останні дні помітно знизилася повітряна активність Росії над Україною, імовірно завдяки неочікуваній ефективності й витривалості Повітряних сил ЗСУ.[3]

У перший день російського вторгнення ЗСУ збили 7 літаків окупантів[4] і гелікоптер[5].

Сили сторін ред.

Україна ред.

За даними Flight Global, до вторгнення у 2021 році на озброєнні України знаходилися 43 МіГ-29, 12 Су-24, 17 Су-25 та 26 Су-27[6]. У травні 2023 року США заявили про підтримку навчання українських пілотів на винищувачах F-16 та підтримку союзниками передачі літаків Україні[7].

Після початку російсько-української війни у 2014 році розвиток можливостей протиповітряної оборони став метою українського уряду. Це полягало у забезпеченні того, щоб радіотехнічні війська, які відповідають за попередження про атаки з повітря, могли виявляти цілі в радіусі 300–400 кілометрів. Крім того, Україна спробувала модернізувати та збільшити термін служби своїх переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК), які відіграли значну роль у можливостях протиповітряної оборони України. Також після 2014 року Україна спробувала модернізувати свій парк ВПС, який на моментповномасштабного вторгнення налічував близько 50 винищувачів Міг-29, 32 винищувачі Су-27, а також літаків Су-24 та Су-25. Однак на початку вторгнення українські ВПС все ще перебували в технічному невигідному становищі, порівняно з російськими ВПС[8].

Росія ред.

Повітряно-космічні сили Росії, до складу яких входять ВПС Росії, Війська протиповітряної та протиракетної оборони та Космічні війська Росії, нині очолює Віктор Афзалов. Повітряно-космічні сили Росії, сформовані у серпні 2015 року, раніше очолював Сергій Суровікін, який був звільнений зі своєї посади у серпні 2023 року. За даними Flight Global, станом на 2021 рік в Росії налічувалося 4173 діючих літака, що становить 8% світової частки[9] As of 2021, Russia had 4,173 active aircraft, comprising 8% of the world share, according to data from Flight Global.[10].

Перебіг подій ред.

19 січня 2024 року, за повідомленням військового порталу «Defense Express», російські окупанти вперше вдарили по території Україні рідкісною 4-тонною протикорабельною ракетою П-35 (3М44 «Прогрес»), яка була прийнята на озброєння ще у 1962 році. Зазначається, що окупанти вдарити нею могли або з берегового ракетного комплексу «Редут» або з підземного берегового ракетного комплексу «Об'єкт-100» (у тимчасово окупованому Криму, на скелях між мисом Айя та Балаклавою поблизу Севастополя). Ймовірно, окупанти цілили цією ракетою по об'єктах у південних областях України, проте ракета була збита[11].

Примітки ред.

  1. ↑ Що допомагає Повітряним силам ЗСУ й до сьогодні боротися за небо над Україною | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 14 червня 2022.
  2. ↑ No-Fly Zone. В Україні вимагають закрити небо для бойової авіації Росії. Чому НАТО не поспішає це зробити?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 14 червня 2022.
  3. ↑ Повітряна активність Росії над Україною знизилася – британська розвідка. Українська правда (укр.). Процитовано 14 червня 2022.
  4. ↑ ЗСУ збили сьомий російський ворожий літак. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022.
  5. ↑ Над Межигір'ям збили російський гелікоптер. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022.
  6. ↑ Hoyle, Craig (December 2021). World Air Forces 2022. flightglobal: 32.
  7. ↑ F-16 fighter jets: Biden to let allies supply warplanes in major boost for Kyiv. BBC. 20 May 2023. Процитовано 24 January 2024.
  8. ↑ Zabrodskyi, Mykhaylo; Watling, Jack; Danylyuk, Oleksandr V; Reynolds, Nick (July 2022). Preliminary Lessons in Conventional Warfighting from Russia’s Invasion of Ukraine: February–July 2022 (PDF). RUSI.
  9. ↑ Russia removes Sergei Surovikin as head of aerospace forces. The Guardian. 23 August 2023. Процитовано 24 January 2024.
  10. ↑ Holye, Craig (December 2021). World Air Forces 2022. flightglobal: 4.
  11. ↑ Росія вперше вдарила по Україні рідкісною 4-тонною протикорабельною ракетою. expres.online. 19 січня 2024.

Джерела ред.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про війну.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Повітряна_війна_над_Україною_(з_2022)&oldid=41913165