Хейке моноґатарі

Хейке моноґатарі, або «Гейке-моноґотарі»[1] (яп. 平家物語, へいけものがたり, «Повість про дім Тайра»[2]) — пам'ятка класичної японської літератури, епічна повість жанру воєнної моноґатарі 13 століття періоду Камакура.

Герої «Хейке моноґатарі»: Двобій літнього Кумаґая Наодзане з молодим Тайра но Ацуморі. Уособлення швидкоплинності життя.
Герої «Хейке моноґатарі»: Насу Йоїті — легендарний лучник роду Мінамото, ворогів Тайра. Зразок самурайської звитяги.

Короткий описРедагувати

Твір розповідає про злет і падіння самурайського роду Тайра у 2-й половині 12 століття: встановлення диктатури Тайрою но Кійоморі та загибель його роду під час війни Мінамото і Тайра. Твір проникнутий буддистською ідеєю непостійності і плинності буття, цінностей, багатства і слави.

Автор і точний рік укладання повісті невідомий. Тогочасне джерело «Записки від нудьги» вказують, що повість написав Сінано Дзенсю Юкінаґа[3], проте переконливих доказів цієї версії не знайдено.

У 13 столітті твір активно переписувався японськими поціновувачами літератури і не мав сталої кількості томів чи сувоїв. Лише у середині 16 століття з'явилося 12-томне видання ченця Какуїті з коментарями, яке стало зразковим. На його основі повість видавалася у 17 — 19 столітті, в період Едо, і продовжує видаватися по сьогодні[4].

Мова повісті змішана — старояпонські слова записані японською каною і китайськими ієрогліфами.

Текст повісті був покладений на музику мандірівними музикантами сліпцями біва-хосі, які популяризували його по всій середньовічній Японії.

«Хейке моноґатарі» всебічно вплинула на розвиток японського мистецтва: літератури, театру, малювання. Повість також сприяла формуванню самурайської парадигми цінностей.

Твір є обов'язковим для вивчення в японських середніх і вищих школах. Частини повісті школярі вивчають напам'ять.

«Хейке моноґатарі» перекладено багатьма іноземними мовами, крім української.

ПриміткиРедагувати

  1. Моноґотарі // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 72.
  2. Також відома як «Дзідзьо моноґатарі» (яп. 治承物語, じしょうものがたり, «Повість про війну року Дзідзьо») або під скороченою назвою «Хейґо» (яп. 平語, へいご)
  3. Японською: 信濃前司行長.
  4. Видозміненою і розширеною середньовічною версією повісті є «Ґенмпей суйтай-кі» (源平盛衰記) у 48 томах.

ДжерелаРедагувати

  • 平家物語 // 日本古典文學大系. 東京: 岩波書店 , 1981—1983. — v. 32-33.
  • 平家物語(新編日本古典文学全集 45-46)/ 市古貞次校注・訳. 東京: 小学館, 1994.
  • 天草版平家物語(勉誠社文庫 7-8)/ 福島邦道解題. 東京 : 勉誠社 , 1976.
  • 延慶本平家物語/ 北原保雄, 小川栄一編. 東京 : 勉誠社 , 1990—1996.
  • 平家物語 // 完訳日本の古典. 東京: 小学館, 1983.12-1988.1 — v. 42-45.
  • The tale of the Heike : Heike monogatari / translated by Hiroshi Kitagawa, Bruce T. Tsuchida; with a foreword by Edward Seidensticker. in 2 v. — Tokyo: University of Tokyo Press, 1975.
  • The Tale of the Heike / translated, with an introduction, by Helen Craig McCullough. — Stanford, Calif. : Stanford University Press, 1988.
  • [[https://web.archive.org/web/20090130104306/http://zhurnal.lib.ru/n/nalbandjan_karen_eduardowich/povest_o_taira.shtml Архівовано 30 січня 2009 у Wayback Machine.] Повесть о доме Тайра / перевод со старояпонского И. Львовой; [предисловие и комментарии И. Львовой; стихи в переводе А. Долина. — Москва: Художественная лит-ра, 1982.]

ЛітератураРедагувати

  • 天草版『平家物語』の原拠本、および語彙・語法の研究(研究叢書 376)/ 近藤政美著. 大阪 : 和泉書院 , 2008.3
  • 天草版平家物語の基礎的研究 / 清瀬良一著. 広島: 渓水社, 1982.
  • 軍記と武士の世界 / 栃木孝惟著. 東京: 吉川弘文館 , 2001.
  • 平家物語 : 批評と文化史(軍記文学研究叢書 7 / 山下宏明編. 東京: 汲古書院, 1998.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

ПосиланняРедагувати