Відкрити головне меню

Повстання в Каталонії або «Трагічний тиждень» (ісп. Semana Trágica) — низка антимілітаристських виступів, що супроводжувались барикадними боями в кількох містах Каталонії 1909 року. Однією з головних політичних сил, які брали активну участь у тих подіях, стали анархісти. Окрім них у заворушеннях брали участь соціалісти: антимілітаристи й антиколоніалісти. Заворушення було придушено військами. Наслідком повстання стала зміна уряду[1].

Повстання в Каталонії
Рух за незалежність Каталонії
Evaristo Crespo Azorín.jpg
Губернатор Еварісто Креспо Асорін входить у Барселону 6 серпня 1909 року в супроводі генерала Сантьяго
Дата 25 липня2 серпня 1909 року
Місце Каталонія, Іспанська імперія
Результат Придушення повстання
Противники
Flag of Spain (1785–1873, 1875–1931).svg Іспанська імперія Estelada blava.svg Каталонські повстанці


Сили сторін
Кілька тисяч солдат і поліцейських бл. 2 000 активних учасників


Перебіг подійРедагувати

Приводом до повстання став декрет про призов 20 000 жителів Каталонії до лав іспанської армії для боротьби з племенами рифів у Марокко, виданий урядом 18 липня 1909 року. У відповідь анархісти з синдикалістської «Робітничої солідарності» (РС) закликали до проведення загального страйку[2]. 26 липня Каталонією прокотилась хвиля антимілітаристських протестів і страйків.

У ніч на 27 липня в Барселоні було споруджено барикади, відбулись перші сутички з поліцією. У вуличних заворушеннях взяли активну участь так звані «молоді варвари» (jóvenes bárbaros), пов'язані з Радикальною республіканською партією Алехандро Леру. У наступні дні антимілітаристський рух поширився всією територією Іспанії. Події супроводжувались типовими для Іспанії тих часів антиклерикальними виступами (Католицька церква сприймалась як частина репресивного буржуазного державного апарату): було спалено понад 50 церков і монастирів. Для придушення заворушень у Барселону були введені іспанські війська.

В Барселоні почались запеклі вуличні бої каталонських анархістів з іспанською поліцією й армійськими частинами, що згодом отримали назву «Трагічного тижня». Внутрішні війська поліції зуміли встановити порядок у місті лише до 2 серпня. Незважаючи на це, загальний страйк у Каталонії тривав до 26 вересня.

НаслідкиРедагувати

Анархісти зазнали поразки, однак при цьому одним з наслідків подій 1909 року стало створення Національної конфедерації праці, що у подальшому стала найвідомішою анархо-синдикалістською профспілковою організацією.

В результаті запеклих п'ятиденних вуличних боїв у Барселоні регулярні війська втратили 9 осіб убитими та 124 пораненими. Повстанці ж втратили понад 100 осіб убитими й понад 200 пораненими. Були проведені масові арешти і страти: близько 1 700 осіб було заарештовано, 5 осіб засуджено до смерті і страчено, 59 засуджено до довічного ув'язнення.

Серед страчених був відомий педагог-анархіст і лідер антиклерикального руху Франсеск Ферер. Незважаючи на те, що під час «Трагічного тижня» він перебував в Англії, його звинуватили в підбуренні повстання, та, за вироком військового трибуналу, він був розстріляний, що спричинило хвилю протестів за кордоном[2]. Повстання в Каталонії призвело до відставки консервативного кабінету Маури.

ПриміткиРедагувати