Повало-Швейковський Іван Семенович

Повало-Швейковський Іван Семенович (нар. 1787 або 1788 — пом. 10 травня 1845, Курган) — декабрист, полковник, командир Алексопольського піхотного полку з 19 січня 1816 року[1], учасник російсько-турецької війни 1806—1812 років, франко-російської війни 1812 року і закордонних походів російської армії.

Повало-Швейковський Іван Семенович
Povalo-Shvejkovskij, Ivan Semjonovich.jpg
Народився 23 вересня (4 жовтня) 1787
Q4098950?, Смоленський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Помер 6 (18) травня 1845 (57 років)
Курган, Тобольська губернія, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія
·туберкульоз
Поховання Курган
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Alma mater Московський університет благодійний пансіонd
Нагороди
орден Святого Георгія IV ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня
Золота зброя «За хоробрість»
Повало-Швейковський Іван Семенович. 1839 рік. Акварель Бестужева.

СлужбаРедагувати

З дворян Смоленської губернії. Виховувався в Московському університетському пансіоні, а потім удома. У службу вступив унтер-офіцером в Московський гренадерський полк — 16 січня 1801 року. Учасник війни 1805—1807 років, ад'ютант шефа полку (шефський ад'ютант) — 22 березня 1808 року, з 1808 року учасник російсько-турецької війни 1806—1812, учасник франко-російської війни 1812 року і закордонних походів, за відзнаку в боях підполковник — 4 жовтня 1813 року. Командир Алексопольського піхотного полку з 19 січня 1816 року, за відмінність по службі полковник — 30 серпня 1816 року, прибув з полком у Росію — 6 лютого 1819 року, відсторонений від командування полком і переведений полковником в Саратовський піхотний полк — 31 серпня 1825 року. У Смоленській губернії володів разом з братом та матір'ю маєтками Буловічі і Бердебякі, закладеними його покійним батьком у Опікунську раду.

ДекабристРедагувати

Член Південного товариства товариства з 1823 року. Наказ про арешт — 27 грудня 1825 року, до 7 січня 1826 року містився в Санкт-Петербурзі на міський варті, 7 січня переведений до Петропавловської фортеці. Визнаний винним в умислі на позбавлення волі государя імператора в Бобруйську, у знанні про умисел на царевбивство, в намірі зробити бунт і в поширенні таємного товариства. Засуджений за I розрядом і по конфірмації 10 липня 1826 року засуджений на каторжні роботи довічно, термін скорочений до 20 років — 22 серпня 1826 року. Відправлений у Свартгольм — 8 серпня 1826 року, відправлений до Сибіру — 17 червня 1827 року, доставлений до Читинського острогу — 15 серпня 1827 року, прибув в Петровський завод у вересні 1830 року, термін скорочений до 15 років — 8 листопада 1832 року і до 13 років — 14 грудня 1835 року . Один з керівників Великої артілі декабристів. Після відбуття терміну за указом 10 липня 1839 року звернений на поселення в Курган Тобольської губернії, де й помер в 1845 році.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Декабристы. Биографический справочник под ред. М. В. Нечкиной. — М., «Наука», 1988, с. 144(рос.)

Література та джерелаРедагувати

  • Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с.143 — 144 (рос.)