Плющ Микола Романович

Плющ Микола Романович (5 березня 1929, с. Свидовець, Чернігівської обл.) — український історик, член українського товариства істориків України, академік Української академії історичних наук, доктор історичних наук, професор.

Плющ Микола Романович
Народився 5 березня 1929(1929-03-05) (95 років)
Свидовець, Бобровицький район, Ніжинська округа, Українська СРР, СРСР
Діяльність історик
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Заклад Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди
медаль «Ветеран праці» Медаль «Захиснику Вітчизни»

Біографія ред.

Народився 5 березня 1929 року у с. Свидовець Бобровицького району Чернігівської обл. в селянській родині.

В 1936 році пішов до школи, але Друга Світова війна перервала навчання. Під час неї довелося ходити за плугом на полі, котрий тягли часто не коні, а корови, допомагати матері обробляти город, бо батько пішов на фронт і в 1944 році повернувся інвалідом війни II групи.

Після звільнення Чернігівщини школа відновила роботу, але робочих рук не вистачало, й доводилося знову обробляти землю в колгоспі та продовжувати навчання. У сусідньому селі Вороньки юнак навчався в старших класах, які закінчив у 1948 році.

В тому ж році він вступив до Київського державного педагогічного інституту імені М. Горького на історичний факультет. Микола Романович читав багато праць з історії, художню літературу. Товариші-студенти часто влаштовували дискусії на історичну тематику, але в умовах тоталітарного режиму це було далеко не просто. Не завжди у бібліотеках вдавалося взяти необхідну літературу, часто бракувало підручників з історії України. Після закінчення в 1952 році навчання, молодий учитель історії працював за призначенням у Кричильській школі Сарненському районі Рівненської області. З 1953 року вчителював у Києві в середній школі № 101.

З 1961 року Плющ працював на посаді завідувача кабінетом історії й географії Київського міського інституту підвищення кваліфікації вчителів. Це були роки, коли велися пошуки вдосконалення роботи радянської школи, котрі почалися у 1958 році.

У 19641967 роках навчався в аспірантурі Київського державного педагогічного інституту імені М. Горького, у 19671973 — молодший науковий співробітник, у 19731985 — старший науковий співробітник, у 19852001 — провідний науковий співробітник відділу сучасної історії України Інституту історії НАН України.

З 2001 по 2003 рік був професором Національної академії архітектури та будівництва. З 2003 року — професор історичного факультету Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кафедри методики викладання історії і права Київського міського педагогічного університетуту ім. Б. Грінченка.[1]

Наукові інтереси ред.

  • Кандидатська дисертація на тему «Підвищення трудової і політичної активності робітничого класу УРСР (1926–1929 рр.)» (1969, науковий керівник — Г. П. Короїд, захист в Київському державному університеті).
  • Докторська дисертація на тему «Внесок робітничого класу Української РСР у прискорення науково-технічного прогресу в промисловості (50-70 рр.)» (1983).

Дослідник проблем історії України другої половини 20 століття, науково-технічного прогресу, історії робітничого класу та індустріального розвитку, періоду переходу України до ринкових відносин в 90-х рр. XX ст. та ін. Загальна кількість публікацій нараховує понад 100 робіт.

Основні праці ред.

  • Вітчизні пошук молодих. — К., 1972.
  • Технічна творчість робітничого класу Української РСР (1959–1970 рр.). — К., 1973.
  • Вклад робітничого класу УРСР у прискорення науково-технічного прогресу в промисловості (50-70-і рр.). — К., 1981.
  • Промисловість України у 80-90-ті роки: Люди, проблеми, уроки. — К., 2002.

Співавторство у монографіях ред.

  • Робітничий клас — провідна сила радянського суспільства. — К., 1985.
  • Україна 90-х р.: шлях до незалежності. — К., 1992.
  • Україна незалежна: час випробувань, сподівань. — К., 1993.
  • Україна незалежна, сторінки історії. — К., Донецьк, 1995.
  • Україна: друга половина XX століття: Нариси історії. — К., 1997.
  • Київ. — К., 2001.

Брав участь у підготовці колективних праць:

Автор численних наукових статей, серед яких:

  • Про піднесення трудової активності робітничого класу України в 1926–1929 pp. // Український історичний журнал. — 1968. — № 7. — С.89-92.
  • Роль молоді Радянської України у прискоренні науково-технічного прогресу (1959–1971 pp.) // Український історичний журнал. — 1973. — № 1. — С.32-39.
  • Документи ЦДАЖР УРСР про внесок робітничого класу Української РСР у прискорення науково-технічного прогресу (1951–1970) // Архіви України. — 1980. — № 5. — С.54-58.
  • Науково-технічний прогрес у народному господарстві Української РСР на сучасному етапі // Український історичний журнал. — 1982. — № 10. — С.17-27.
  • М. С. Хрущов і проблеми технічного переозброєння народного господарства // М. С. Хрущов і Україна. Матеріали наукового семінару 14 квітня 1994 р., присвяченого 100-річчю від дня народження М. С. Хрущова. — К.: Інститут історії України НАН України, 1995. — С.72-79.

Нагороди ред.

  • медалі «Ветеран труда», «В память 1500-летия Киева», «50 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.», «60 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.», «Захиснику Вітчизни»;
  • знак «Відмінник освіти України».

Примітки ред.

  1. ПЛЮЩ МИКОЛА РОМАНОВИЧ. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021. 

Посилання ред.