Це список площ Києва. Нині в Києві 114 площ і майданів. З них 56 мають назви, а 58 — досі безіменні. Для порівняння: у Москві лише 27 площ, у Варшаві — 62[1].

Загальні даніРедагувати

Найбільшою площею Києва є Майдан Незалежності (центральний), а найменшою — Святошинська площа. Найвища (190 метрів над рівнем моря) — площа Слави, а найнижча — Поштова.

Найвіддаленіша від центру (по прямій від майдану Незалежності) — Гостомельська (на 12,6 км), потім ідуть Харківська — на 12,5 км, Святошинська — на 11,4 км, Одеська — на 10,1 км, Шевченка — на 9,5 км.

Найвищі будинки (від 16 до 25 поверхів) — на Святошинській площі, а найнижчі (приватні одноповерхівки) на Гостомельській. Найзеленішою традиційно вважається Ботанічна площа[1].

Реконструкції і перебудовиРедагувати

Серед київських площ найбільше перебудовували Деміївську, Поштову, Контрактову і майдан Незалежності. Найрадикальніше змінила конфігурацію Поштова — в середині 1970-х її розширили вдвічі. Деміївську ж за останні 40 років переплановували тричі.

Низку площ міста було переплановано або реконструйовано і впорядковано (Деміївська, Поштова, Севастопольська).

ТопонімікаРедагувати

  • П'ятнадцять площ названі на честь інших міст, річок, місцевостей — Амурська, Анкари, Волгоградська, Гостомельська, Керченська, Либідська, Львівська, Мінська, Одеська, Сантьяго-де-Чилі, Севастопольська, Тульська, Харківська, Чернігівська, Щекавицька.
  • Одинадцять названі за архітектурними або природними об'єктами, які розташовані неподалік — Арсенальна, Ботанічна, Вокзальна, Житньоторзька, Контрактова, Михайлівська, Петропавлівська, Привокзальна, Софіївська, Спортивна, Театральна.
  • Одинадцять площ носять імена людей — Андрія Первозваного, Михайла Загороднього, Петра Кривоноса, Пантелеймона Куліша, Лесі Українки, Михайла Співака, Леоніда Телятникова, Льва Толстого, Івана Франка, Тараса Шевченка, Валерія Марченка.
  • Дев'ять названі за місцевостями Києва, де вони знаходяться — Бессарабська, Голосіївська, Дарницька, Деміївська, Лук'янівська, Оболонська, Печерська, Святошинська, Солом'янська.
  • Чотири названі на честь подій Другої світової війни — Героїв Бреста, Героїв Великої Вітчизняної війни, Перемоги, Слави.
  • Три нагадують про неіснуючі тепер об'єкти міста — Європейська, Поштова, Троїцька.
  • Дві названі на честь подій незалежної України — Конституції, Незалежності.
  • Одна увічнює професії — Космонавтів.

Перелік площРедагувати

Голосіївський районРедагувати

Назва
Мапа
Координати
Короткі відомості
Зображення
Амурська   50°23′34″ пн. ш. 30°29′04″ сх. д. / 50.392833° пн. ш. 30.484556° сх. д. / 50.392833; 30.484556 Розташована між Амурською, Васильківською, Михайла Максимовича і Теслярською вулицями. Виникла, ймовірно, у 2030-ті роки XX століття як площа без назви. Сучасна назва вживається з 1970-х років  
Голосіївська   50°23′50″ пн. ш. 30°30′35″ сх. д. / 50.397333° пн. ш. 30.509944° сх. д. / 50.397333; 30.509944 Розташована між Голосіївським проспектом, Голосіївською вулицею, вулицею Максима Рильського і Васильківською вулицею. Виникла у XIX столітті як площа без назви. Офіційну назву здобула в 1961 році.  
Деміївська   50°24′25″ пн. ш. 30°31′09″ сх. д. / 50.407139° пн. ш. 30.51917° сх. д. / 50.407139; 30.51917 Розташована між Голосіївським проспектом, проспектом Валерія Лобановського, Ізюмською вулицею, вулицею Миколи Грінченка, провулком Руслана Лужевського і проспектом Науки. Виникла у XIX столітті.  
Либідська   50°24′46″ пн. ш. 30°31′28″ сх. д. / 50.41278° пн. ш. 30.52444° сх. д. / 50.41278; 30.52444 Розташована між Великою Васильківською вулицею, вулицею Джона Маккейна, бульваром Дружби народів, Залізничним шосе, вулицею Антоновича і провулком Руслана Лужевського. Виникла у середині XX століття. Сучасна назва з 2015 року.  
Одеська   50°22′15″ пн. ш. 30°27′34″ сх. д. / 50.370944° пн. ш. 30.459667° сх. д. / 50.370944; 30.459667 Розташована між проспектом Академіка Глушкова, вулицею Академіка Заболотного, Теремківською вулицею і Кільцевою дорогою. Виникла у 70-ті роки XX століття під назвою Нова площа. Сучасна назва з 1976 року, як площі, що лежить на шляху до Одеси (проспектом Академіка Глушкова).  
Співака Михайла   50°23′20″ пн. ш. 30°34′24″ сх. д. / 50.389000° пн. ш. 30.573528° сх. д. / 50.389000; 30.573528 Площа на Теличці, в промисловій зоні, на згині Камишинської вулиці. Назву отримала в 1997 році на честь київського будівельника Михайла Співака.
Толстого Льва   50°26′21″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д. / 50.439306° пн. ш. 30.516194° сх. д. / 50.439306; 30.516194 Розташована між вулицею Льва Толстого, Пушкінською вулицею і Великою Васильківською вулицею. Виникла у 2-й половині XIX століття. Сучасна назва на честь Л. М. Толстого — з 1944 року.  

Дарницький районРедагувати

Назва
Мапа
Координати
Короткі відомості
Зображення
Привокзальна   50°25′48″ пн. ш. 30°38′47″ сх. д. / 50.43000° пн. ш. 30.646639° сх. д. / 50.43000; 30.646639 Розташована між Привокзальною вулицею, вулицею Павла Чубинського та вулицею Юрія Пасхаліна. Виникла наприкінці XIX століття, після побудови Дарницького залізничного вокзалу. Мала назву Вокзальна площа. Сучасна назва з 1955 року.
Харківська   50°24′06″ пн. ш. 30°40′59″ сх. д. / 50.401889° пн. ш. 30.683111° сх. д. / 50.401889; 30.683111 Розташована між Харківським шосе, Ташкентською вулицею, Бориспільським шосе, Світлою і Колекторною вулицями та проспектом Миколи Бажана.
Виникла і одержала назву на початку 80-х років XX століття.
 

Деснянський районРедагувати

Назва
Мапа
Координати
Короткі відомості
Зображення
Анкари   50°30′45″ пн. ш. 30°36′50″ сх. д. / 50.512667° пн. ш. 30.613917° сх. д. / 50.512667; 30.613917 Площа на перетині вулиці Сержа Лифаря та проспекту Володимира Маяковського на житловому масиві Вигурівщина-Троєщина в Деснянському районі міста. Названо на честь міста-побратима Києва — Анкари, столиці Туреччини. Найменування відбулося 27 лютого 2003 року[2][3].
Волгоградська   50°28′19″ пн. ш. 30°37′51″ сх. д. / 50.472139° пн. ш. 30.631028° сх. д. / 50.472139; 30.631028 Розташована між вулицею Шолом-Алейхема та вулицею Мілютенка. Виникла у 60-і роки XX століття як площа без назви. Сучасна назва — з 1969 року.  

Дніпровський районРедагувати

Назва
Мапа
Координати
Короткі відомості
Зображення
Дарницька   50°26′32″ пн. ш. 30°37′33″ сх. д. / 50.442389° пн. ш. 30.62583° сх. д. / 50.442389; 30.62583 Розташована між проспектом Соборності, проспектом Миру, вулицею Будівельників, проспектом Юрія Гагаріна, вулицею Івана Сергієнка, вулицею Володимира Сосюри, Празькою вулицею і Харківським шосе. Виникла у 50-ті роки XX століття на місці колишнього Контрольного пункту (КП), який існував при в'їзді в місто. У ряді джерел 1940—50-х років фігурує під назвою «площа КП». З 1958 року — Ленінградська. Сучасна назва — з 2015 року.  
Керченська[4]   50°29′43″ пн. ш. 30°35′22″ сх. д. / 50.495417° пн. ш. 30.589500° сх. д. / 50.495417; 30.589500 Розташована між проспектом Романа Шухевича, проспектом Володимира Маяковського і бульваром Перова. Виникла у 2-й половині 70-х років XX століття. Відтоді фігурує під сучасною назвою — на честь міста-героя Керч.  
Куліша Пантелеймона   50°27′37″ пн. ш. 30°35′21″ сх. д. / 50.460500° пн. ш. 30.589361° сх. д. / 50.460500; 30.589361 Розташована між вулицями Митрополита Андрея Шептицького, Панельною і Челябінською. Виникла у 80-ті роки XX ст. під назвою площа Анатолія Луначарського. Сучасна назва на честь П. О. Куліша з 2016 року.  
Чернігівська[4]   50°27′38″ пн. ш. 30°37′47″ сх. д. / 50.460750° пн. ш. 30.629972° сх. д. / 50.460750; 30.629972 Розташована між вулицями Андрія Малишка, Миропільською, Братиславською, Кіото та шляхопроводом на вулицю Гната Хоткевича. Виникла у 70-ті роки XX ст. Сучасна назва — з 1975 року.  

Оболонський районРедагувати

Назва Мапа Координати Короткі відомості Зображення
Загороднього Михайла   50°30′43″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д. / 50.5120889° пн. ш. 30.5059722° сх. д. / 50.5120889; 30.5059722 Площа на Оболоні, на перетині вулиці Маршала Тимошенка та проспекту Героїв Сталінграда. Назву отримала в 2001 році на честь заслуженого будівельника України Загороднього Михайла Петровича[5].  
Леоніда Телятникова   50°30′05″ пн. ш. 30°29′31″ сх. д. / 50.50139° пн. ш. 30.49194° сх. д. / 50.50139; 30.49194 Розташована між вулицею Маршала Малиновського і Добринінською вулицею. Сучасна назва на честь офіцера-пожежника учасника ліквідації аварії на аварії на Чорнобильській АЕС Героя Радянського Союзу Леоніда Телятникова з 2016 року.
Мінська   50°30′44″ пн. ш. 30°29′54″ сх. д. / 50.512278° пн. ш. 30.498528° сх. д. / 50.512278; 30.498528 Розташована між вулицею Маршала Тимошенка, вулицею Зої Гайдай, Оболонським проспектом і проспектом Героїв Сталінграда. Виникла наприкінці 70-х років XX століття. Сучасна назва — з 1982 року.  
Оболонська   50°30′04″ пн. ш. 30°30′11″ сх. д. / 50.501167° пн. ш. 30.503250° сх. д. / 50.501167; 30.503250 Розташована між Оболонським проспектом, вулицею Маршала Малиновського і вулицею Йорданською. Забудову розпочато у 1973 році. До 1984 року мала назву площа Нова. З 1984 року — площа Дружби народів СРСР. Сучасна назва — з 2015 року.  
Петропавлівська   50°29′43″ пн. ш. 30°27′40″ сх. д. / 50.495361° пн. ш. 30.461167° сх. д. / 50.495361; 30.461167 Розташована між Кирилівською вулицею і Бондарським провулком та проїздом без назви до вулиці Семена Скляренка. Відома з 2-ї половини XIX століття під сучасною назвою. Перейменована на честь М. В. Фрунзе 1961 року. 2009 року Комісія з перейменувань запропонувала повернути площі історичну назву. Історична назва повернена 2014 року.
Сантьяго-де-Чилі   50°30′22″ пн. ш. 30°30′32″ сх. д. / 50.506111° пн. ш. 30.509056° сх. д. / 50.506111; 30.509056 Місцевість на проспекті Героїв Сталінграда, де до нього приєднується вулиця Маршала Малиновського. 5 серпня 1998 року було названо на честь столиці Чилійської Республіки міста Сантьяго — побратима Києва.  
Тульська   50°29′21″ пн. ш. 30°29′50″ сх. д. / 50.48917° пн. ш. 30.49722° сх. д. / 50.48917; 30.49722 Розташована між проспектом Степана Бандери, Богатирською і Вербовою вулицями. Виникла у середині 70-х років XX століття. Під сучасною назвою фігурує з 1980-х років — на честь міста-героя Тули (назву офіційно не затверджено).  
Шевченка Тараса   50°31′15″ пн. ш. 30°26′58″ сх. д. / 50.520861° пн. ш. 30.449500° сх. д. / 50.520861; 30.449500 Розташована між вулицями Вишгородською, Сошенка, Пуща-Водицькою, Полярною і Мінським проспектом. Виникла у 1-й половині XX століття, мала неофіційну назву «площа Кинь-Ґрусть» від однойменної історичної місцевості Кинь-Ґрусть. Сучасна назва — з 1959 року.  

Печерський районРедагувати

Назва
Мапа
Координати
Короткі відомості
Зображення
Андрія Первозванного   50°26′35″ пн. ш. 30°33′05″ сх. д. / 50.4431528° пн. ш. 30.5514500° сх. д. / 50.4431528; 30.5514500 Площа біля Аскольдової Могили, на перетині Паркової дороги, алеї Героїв Крут та Дніпровського узвозу. Названа так 5 липня 2001 року на честь Андрія Первозваного[6]
Арсенальна   50°26′38″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.443944° пн. ш. 30.545361° сх. д. / 50.443944; 30.545361 Площа в Печерському районі, розташована між вулицею Грушевського, Московською вулицею і вулицею Івана Мазепи. Виникла, ймовірно, у XVIII столітті. До 1919 — Микільська площа. У 19191964 роках мала назву площа Революції, 19641991 — площа Героїв «Арсеналу». Сучасна назва — з 1991 року.  
Героїв Великої Вітчизняної війни   50°25′29″ пн. ш. 30°33′41″ сх. д. / 50.42472° пн. ш. 30.56139° сх. д. / 50.42472; 30.56139 Розташована між бульваром Дружби народів, Старонаводницькою і Лаврською вулицями. Як площа оформилась у середині XX століття, і мала назву Наводницька площа, від місцевості Наводничі. Сучасна назва — з 1975 року.  
Конституції   50°26′49″ пн. ш. 30°32′14″ сх. д. / 50.447028° пн. ш. 30.537472° сх. д. / 50.447028; 30.537472 Площа перед будинком Верховної Ради України. Названа у 2002 році[7].  
Лесі Українки   50°25′38″ пн. ш. 30°32′23″ сх. д. / 50.427361° пн. ш. 30.539806° сх. д. / 50.427361; 30.539806 Розташована між бульваром Лесі Українки, вулицями Михайла Задніпровського, Генерала Алмазова і Арсенальною. Виникла у 60-х роках XX століття. Сучасна назва — на честь Лесі Українки з 1965 року.  
Печерська   50°25′57″ пн. ш. 30°32′29″ сх. д. / 50.432750° пн. ш. 30.54139° сх. д. / 50.432750; 30.54139 Розташована між вулицею Немировича-Данченка, вулицею Панаса Мирного, вулицею Гусовського, вулицею Олександра Копиленка, провулком Євгена Гуцала і вулицею Лєскова. Виникла у 30-ті роки XIX століття.  
Слави   50°26′25″ пн. ш. 30°33′00″ сх. д. / 50.440528° пн. ш. 30.550083° сх. д. / 50.440528; 30.550083 Розташована між вулицею Івана Мазепи, алеєю Героїв Крут, Лаврською вулицею, вулицею Михайла Омеляновича-Павленка і Бутишевим провулком. Сучасна назва — з 1965 року  
Спортивна   50°26′16″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. / 50.437917° пн. ш. 30.521583° сх. д. / 50.437917; 30.521583 Розташована вздовж вулиці Еспланадної навпроти вулиці Рогнідинської. Виникла на початку 60-х років XX століття. Сучасна назва — з 1962 року, від побудованого на ній Палацу спорту.  
Троїцька   Розташована між вулицями Великою Васильковською, Жилянською, Фізкультури і НСК «Олімпійський»
Франка Івана   50°26′45″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. / 50.446028° пн. ш. 30.527361° сх. д. / 50.446028; 30.527361 Розташована між вулицею Архітектора Городецького, Ольгинською вулицею і вулицею Станіславського. Сучасна назва на честь І. Я. Франка — з 1944 року.  

Подільський районРедагувати

Назва
Мапа
Координати
Короткі відомості
Зображення
Валерія Марченка   50°28′53″ пн. ш. 30°24′20″ сх. д. / 50.481500° пн. ш. 30.405806° сх. д. / 50.481500; 30.405806 Розташована між вулицями Стеценка, Івана Виговського, Данила Щербаківського та Ігоря Турчина. Виникла у 5060-ті роки XX століття як площа без назви. Одержала назву Інтернаціональна у 1970 році. Сучасна назва на честь письменника і дисидента Валерія Марченка з 2017 року.  
Житньоторзька   50°27′53″ пн. ш. 30°30′37″ сх. д. / 50.464917° пн. ш. 30.51028° сх. д. / 50.464917; 30.51028 Розташована між Ярославською вулицею, Нижнім Валом, Верхнім Валом, вулицею Хорива і Ярославським провулком. Відома як торговельна площа з найдавніших часів і згадується в літописах під назвою Торговище або Торговище Подільське.  
Контрактова   50°27′52″ пн. ш. 30°31′02″ сх. д. / 50.464639° пн. ш. 30.51722° сх. д. / 50.464639; 30.51722 Розташована між вулицею Петра Сагайдачного, Покровською вулицею, Андріївським узвозом, Фролівською вулицею, Притисько-Микільською вулицею, Костянтинівською вулицею, Межигірською вулицею, Спаською вулицею, вулицею Григорія Сковороди та Іллінською вулицею.  
Поштова   50°27′33″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.459250° пн. ш. 30.52528° сх. д. / 50.459250; 30.52528 Розташована між Володимирським узвозом, Боричевим узвозом, вулицею Петра Сагайдачного, Набережно-Хрещатицькою вулицею і Набережним шосе. Одна з найдавніших площ Києва.  
Щекавицька   50°28′08″ пн. ш. 30°30′35″ сх. д. / 50.46889° пн. ш. 30.50972° сх. д. / 50.46889; 30.50972 Розташована між Костянтинівською, Межигірською та Щекавицькою вулицями.  

Святошинський районРедагувати

Назва
Мапа
Координати
Короткі відомості
Зображення
Героїв Бреста   50°27′26″ пн. ш. 30°23′12″ сх. д. / 50.45722° пн. ш. 30.38667° сх. д. / 50.45722; 30.38667 Розташована під шляхопроводом проспекту Перемоги, пролягає вздовж залізниці від Депутатської до Святошинської вулиці. Виникла у 70-і роки XX століття, у 19751977 роках мала назву Тульська площа. Сучасна назва — з 1977 року.  
Гостомельська   50°29′51″ пн. ш. 30°21′59″ сх. д. / 50.497528° пн. ш. 30.366417° сх. д. / 50.497528; 30.366417 Площа в кінці вулиці Стеценка, на її стику з проспектом Академіка Палладіна і Міською вулицею
Святошинська   50°27′31″ пн. ш. 30°21′45″ сх. д. / 50.45861° пн. ш. 30.36250° сх. д. / 50.45861; 30.36250 Розташована між вулицями Феодори Пушиної і Семашка. Виникла на початку XX століття. Нині існує лише номінально.  

Солом'янський районРедагувати

Назва
Мапа
Координати
Короткі відомості
Зображення
Вокзальна   50°26′27″ пн. ш. 30°29′26″ сх. д. / 50.441056° пн. ш. 30.490694° сх. д. / 50.441056; 30.490694 Розташована між вулицею Симона Петлюри і залізничним вокзалом. Виникла у 18681870 роках в процесі побудови міського вокзалу. Сполучена пішохідними галереями з вулицями Пестеля, Старовокзальною, Митрополита Василя Липківського, надколійним конкорсом — з Південним вокзалом.  
Космонавтів   50°25′53″ пн. ш. 30°27′18″ сх. д. / 50.431556° пн. ш. 30.455167° сх. д. / 50.431556; 30.455167 Розташована між Чоколівським бульваром, вулицею Авіаконструктора Антонова і Єреванською вулицею. Виникла в середині XX століття як площа без назви. Сучасна назва — з 1962 року.  
Кривоноса Петра   50°26′13″ пн. ш. 30°29′28″ сх. д. / 50.437000° пн. ш. 30.491222° сх. д. / 50.437000; 30.491222 Розташована між вулицею Митрополита Василя Липківського, вулицею Патріарха Мстислава Скрипника, вулицею Георгія Кірпи, проїздом на вулицю Льва Толстого, вулицею Кучмин Яр і вулицею Кудряшова. Виникла у 60-і роки XX століття. У 19691985 роках — площа Героїв підпілля. Сучасна назва на честь українського залізничника П. Ф. Кривоноса з 1985 року.  
Севастопольська   50°25′31″ пн. ш. 30°27′34″ сх. д. / 50.42528° пн. ш. 30.45944° сх. д. / 50.42528; 30.45944 Розташована між проспектами Повітрофлотським і Валерія Лобановського, вулицями Народного ополчення, Сім'ї Ідзиковських і Донецькою та Чоколівським бульваром. Сформована у 60-і роки XX століття, під назвою Нова площа. Сучасна назва — з 1967 року.  
Солом'янська   50°25′55″ пн. ш. 30°28′15″ сх. д. / 50.432167° пн. ш. 30.47083° сх. д. / 50.432167; 30.47083 Розташована між Повітрофлотським проспектом, вулицями Сурикова, Митрополита Василя Липківського і Солом'янською. Сформована у середині XX століття у процесі забудови довколишньої території.  

Шевченківський районРедагувати

Назва
Мапа
Координати
Короткі відомості
Зображення
Бессарабська   50°26′32″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.442472° пн. ш. 30.520667° сх. д. / 50.442472; 30.520667 Розташована між бульваром Тараса Шевченка, Хрещатиком, Крутим узвозом, Басейною і Великою Васильківською вулицями. Виникла стихійно як торговельна площа у 1-й чверті XIX століття на місці колишнього кладовища.  
Ботанічна   50°26′39″ пн. ш. 30°30′30″ сх. д. / 50.444333° пн. ш. 30.508472° сх. д. / 50.444333; 30.508472 Розташована між вулицями Леонтовича, Івана Франка і бульваром Тараса Шевченка. Виникла у 2-й половині XIX століття, у 18691939 роках мала назву Володимирська (від розташованого на ній Володимирського собору), у 19391952 роках — Інститутська. Сучасна назва — з 1952 року, від Ботанічного саду ім. О. В. Фоміна, що межує з нею.  
Європейська   50°27′07″ пн. ш. 30°31′39″ сх. д. / 50.452194° пн. ш. 30.527556° сх. д. / 50.452194; 30.527556 Площа в Шевченківському районі, розсташована між вулицями Хрещатик, Трьохсвятительською, Володимирським узвозом та вулицею Михайла Грушевського. Відома з XIX століття.  
Лук'янівська   50°27′43″ пн. ш. 30°28′50″ сх. д. / 50.461972° пн. ш. 30.480694° сх. д. / 50.461972; 30.480694 Розташована між вулицями Січових Стрільців, Дмитрівською, Дегтярівською, Білоруською і Юрія Іллєнка. Виникла у середині XIX століття. Офіційна назва — з 1869 року.  
Львівська   50°27′17″ пн. ш. 30°30′22″ сх. д. / 50.454806° пн. ш. 30.506250° сх. д. / 50.454806; 30.506250 Розташована між вулицями Великою Житомирською, Рейтарською, Ярославів Вал, Бульварно-Кудрявською і Січових Стрільців. Утворена у середині XIX століття.  
Незалежності Майдан   50°27′00″ пн. ш. 30°31′26″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.524083° сх. д. / 50.45000; 30.524083 Центральна площа Києва. Розташована між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софіївською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костьольною, Інститутською, Архітектора Городецького та провулком Тараса Шевченка.  
Михайлівська   50°27′19″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.455417° пн. ш. 30.520806° сх. д. / 50.455417; 30.520806 Розташована між Великою Житомирською вулицею, Десятинною вулицею, Трьохсвятительською вулицею, Михайлівською вулицею і Володимирським проїздом. Одна з найдавніших площ міста.  
Перемоги   50°26′48″ пн. ш. 30°29′31″ сх. д. / 50.446889° пн. ш. 30.492167° сх. д. / 50.446889; 30.492167 Розташована між проспектом Перемоги, вулицями Золотоустівською, Дмитрівською, Бульварно-Кудрявською, Олеся Гончара, бульваром Шевченка Тараса, вулицями Саксаганського, Старовокзальною, Жилянською і Павла Пестеля. Виникла в середині XIX століття як одна з базарних площ. Сучасна назва з 1952 року на честь перемоги СРСР у німецько-радянській війні.  
Софійська   50°27′12″ пн. ш. 30°30′57″ сх. д. / 50.453472° пн. ш. 30.516056° сх. д. / 50.453472; 30.516056 Розташована між Володимирською вулицею, Володимирським проїздом, вулицею Тарасової Алли, Софіївською вулицею і Рильським провулком. Як площа утворилася на «полі вне града» після побудови Софійського собору в 1036 році і від того часу відома під сучасною назвою, хоча офіційно вона затверджена лише 1869 року.  
Театральна   50°26′47″ пн. ш. 30°30′47″ сх. д. / 50.446556° пн. ш. 30.513250° сх. д. / 50.446556; 30.513250 Розташована між Володимирською вулицею і спорудою Національного театру опери та балету України. Виникла в середині XIX століття як площа без назви. Сучасна назва — з 1869 року, як площа перед Міським театром.  

Зниклі площіРедагувати

У 1950—80-і роки безіменне перехрестя вулиць Бердичівської, Коперника та Шолуденка на Лук'янівці мало назву Білоруська площа.

Місце, де нині знаходиться палац «Україна», 1869 року отримало назву Новостроєнська площа, пізніше вона називалося Володимирською площею.

У 1975 році безіменній площі біля парку Дружби народів і проспекту Генерала Ватутіна (нині — проспект Романа Шухевича) було присвоєно назву площа Героїв Дніпра[8].

Заключна частина Музичного провулка у 1938—1941 роках мала назву площа Глінки[9].

У 1869 році площа за Тюремним замком на Старо-Житомирській дорозі отримала назву Древлянська[10]. На початку XX століття на її місці було споруджено будівлю Дегтеревської богадільні (нині — Командування Сухопутних військ Збройних сил України)

У 1943 році було спалено поселення на Трухановому острові — тоді припинили існування всі вулиці і єдина Запорізька площа.

Кирилівська площа на Куренівці (приблизно на місці нинішнього стадіону «Спартак» та на стику Кирилівської вулиці та Подільського узвозу) виникла у XIX столітті, отримала назву 1869 року. Позначена на картах міста 1894[10] та 1924[11] років. Площа втратила назву, ймовірно, ще у довоєнний період. Нині — безіменний сквер.

У 1869 році також отримали назви Кожум'яцька (на перехресті вулиць Глибочицької вулиці та Іларіоновського узвозу (нині — Вознесенський узвіз), позначена на карті міста 1894 року)[10] та Університетська (перед будівлею Університету святого Володимира) площі.

У 1975 році безіменній площі на перетині Набережної Славутича (нині — проспект Героїв Сталінграда) та проспекту Червоних козаків (нині — проспект Степана Бандери) було присвоєно назву Одеська площа[8].

Нині безіменне перехрестя вулиць Кирпоноса, Тешебаєва, Януша Корчака та провулку Бабушкіна на Нивках у 1950—60-х роках мало назву Офіцерська площа.

На Куренівці на перетині сучасних вулиць Новокостянтинівської і Олени Теліги існувала Троїцька площа[10][11]. У 1975 році вона отримала назву Мінська площа[8].

На Микільській слобідці до початку 1970-х років існувала Ярмаркова площа.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Нечипоренко Л., Різник О. У Києві більше площ, ніж у Москві чи Варшаві // «Хрещатик». — № 28 (2235). — 2003. — 26 лютого.
  2. Рішення Київської міської ради від 27 лютого 2003 року № 315/475 «Про найменування площі у Деснянському районі м. Києва»
  3. Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 серпня 2004 року № 1505 «Про найменування та перейменування вулиць і площ в м. Києві»[недоступне посилання з квітень 2019]
  4. а б Частково розташована в Деснянському районі
  5. Рішення Київської міської ради від 30 січня 2001 року № 190/1167 «Про вшанування пам'яті Михайла Петровича Загороднього» // Державний архів м. Києва, ф. 1697, оп. 1, спр. 400, арк. 202. Архівовано з першоджерела 17 листопада 2012.
  6. Рішення Київської міської ради від 5 липня 2001 року № 447/1424 «Про найменування площі» // Державний архів м. Києва, ф. 1697, оп. 1, спр. 417, арк. 198. Архівовано з першоджерела 17 листопада 2012.
  7. Рішення Київської міської ради від 20 червня 2002 року № 83/83 «Про найменування площі перед будинком Верховної Ради України „Площа Конституції“» // Державний архів м. Києва, ф. 1697, оп. 1, спр. 524, арк. 233. Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.
  8. а б в Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 31 березня 1975 року № 302 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва на честь міст-героїв та героїв Великої Вітчизняної війни» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1384, арк. 406–408. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих. — 1975. — № 5. — С. 1–3.) Архівовано з першоджерела 1 березня 2013.
  9. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.
  10. а б в г Карта Києва 1894 року // Веб-сайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)
  11. а б Карта Києва 1924 року // Веб-сайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)

ДжерелаРедагувати

  • Атлас «Київ до кожного будинку». ДНВП «Картографія», 2001, 2003—2008 роки. — ISBN 978-966-475-173-2.