Відкрити головне меню

Плоска (Славутський район)

село в Україні, в Берездівській сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області.

Пло́ска — село в Україні, в Берездівській сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області. Населення становить 412 осіб.

село Плоска
Ploska slav gerb.png Ploska slav prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський район
Громада Берездівська сільська громада
Код КОАТУУ 6823985503
Облікова картка Село Плоска 
Основні дані
Населення 412
Площа 2,25 км²
Густота населення 183,11 осіб/км²
Поштовий індекс 30051
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°29′42″ пн. ш. 27°01′36″ сх. д. / 50.49500° пн. ш. 27.02667° сх. д. / 50.49500; 27.02667Координати: 50°29′42″ пн. ш. 27°01′36″ сх. д. / 50.49500° пн. ш. 27.02667° сх. д. / 50.49500; 27.02667
Середня висота
над рівнем моря
209 м
Місцева влада
Адреса ради 30051, Хмельницька обл., Славутський р-н, с.Мирутин , тел. 54-7-43
Карта
Плоска. Карта розташування: Україна
Плоска
Плоска
Плоска. Карта розташування: Хмельницька область
Плоска
Плоска
Мапа

Походження назвиРедагувати

Походження назви часто асоціюють з рівнинним рельєфом. Також за аналогією із деякими іншими близькими населеними пунктами, котрі, схоже, були названі за іменами перших поселенців, осадників (Нетішин — імовірно, від Нетіши, Берездів — від Березда, Старий Кривин — від Крива). Можливо Плоска — від особи на ім'я Плоско (чия осада — Плоска́)[1].

«Етимологічний словник української мови» для іменника «плоска», серед іншого, приводить і праслов'янське значення — «блощиця»[2].

ІсторіяРедагувати

Перші згадки про село датуються XV століттям. У документах князів Корецьких (постраждали під час пожежі у другій половині XVI століття) згадується справа розмежування маєтків між Іваном Острозьким та Іваном Корецьким, підтвердженим литовським князем Олександром, де серед інших сіл згадується й Плоска[1].

У іншому документі від 30 січня 1542 року Беата Острозька зі своєю донькою Гальшкою входили у володіння маєтком князів Острозьких, а село відносилось до категорії замкових[1]. Навесні 1577 року краєм прокотилась татарська навала, сусіднім селом Хлапотин-Красностав пролягав татарський шлях на Волинь. Станом на 1583 рік село налічувало 5 дворів, тут проживало 4 підсусідків — селян, які мешкали «на квартирах»; працювало два млинові кола[1].

На початку XVII століття Плоска належала Костянтину-Василю Острозькому. З 1603 по 1606 рік частину села тримав Богдан Краєвський, іншу, з 1604 по 1606 рік — Миколай Малищинський[1]. З 1606 по 1620 роки Плоска (23 родини і 7 підсусідків) разом із сусідньою Красносілкою перебувала в заставі у пана Бонтковського[1]. На той час у селі діяли млинок та корчма, спільний на два села ставок, діяли панські фільварочки, селянам було дозволено користуватися лісом на околицях Берездова[1]. 1621 року село переходить у власність Ганни Алоїзи Острозької (Ходкевич)[1]. Плоска (31 двір) знову повернулась під замкове управління[1]. Упродовж років Хмельниччини село майже знелюдніло й занепало. На початку 1660-х років навколишня місцевість належала Яну Замойському, у селі налічувалось 3 двори[1]. З часом Плоска перейшла до Конецпольських, селом з десятка дворів та водяним млином управляв пан Ґолінський, на чолі громади стояв війт Грицько[1].

« Поле обширне й сіножатей є достаток, і лісів; від того села починається Заславська границя, і Корецька, [а] з третього боку [маєтки] пана брацлавського каштеляна. »

У другій половині XIX столітті село із 33 дворів, де мешкало 300 осіб, на межі із Заславщиною належало до Довжецької волості Острозького повіту[1]. У селі була зведена дерев'яна церква. Площани були забезпечені землею, займались рільництвом, випасом худоби, отже були заможними[1]. У селі до початку Першої світової війни, діяв водяний млин Костянтина Яворського, на якому щорічно мололи до 246 тон борошна[1]. На винокурні князя Четвертинського щороку виробляли 352,7 тонни низькоякісного спирту[1]. Працював продуктовий магазин Шльоми Шрага[1].

Мовний склад населенняРедагувати

Згідно з переписом населення 2001 року українську мову назвали рідною 99,27 % мешканців села.

ПерсоналіїРедагувати

В селі народився Перестюк Микола Олексійович (*1 січня 1946) — український учений-математик, доктор фізико-математичних наук (1986), професор (1987), академік НАН України (2009), академік АН ВШ України з 1993 р., заслужений діяч науки і техніки України.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати