Плешкан Ольга Іванівна

О́льга Іва́нівна Плешкан (15 червня 1898, Чортовець, Городенківський район, Івано-Франківська область — 25 грудня 1985, Снятин, Івано-Франківська область) — українська художниця, музейна працівниця.

Плешкан Ольга Іванівна
Ольга Плешкан: фотопортрет 1924 р.
Народження 15 червня 1898(1898-06-15)
Чортовець, Городенківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Смерть 25 грудня 1985(1985-12-25) (87 років)
  Снятин, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
 Польська Республіка
 СРСР
Навчання львівська Мистецька школа
Діяльність художниця

CMNS: Плешкан Ольга Іванівна у Вікісховищі

Життєпис ред.

Батько, о. Іван Плешкан, був у Чортівці священником. Мати — Олена Плешкан, дочка священника о. Кирила Гаморака, рідна сестра дружини Василя Стефаника Ольги, — після смерті чоловіка виїхала з дочкою до своєї сестри Ганни Гаморак — дружини Северина Даниловича в Березині, біля села Будзин Тлумацького повіту.

1910 року Ольга склала вступний іспит до української гімназії сестер Василіянок у Львові. Була членкою драгоманівського гуртка, який діяв у гімназії нелегально.

1912 року, коли двоюрідний брат матері Василь Костащук одержав посаду викладача української гімназії Товариства «Рідна школа» в Городенці, Ольга Плешкан переїхала зі Львова до Городенки навчатися в цьому закладі (його директором був письменник Антін Крушельницький).

1918 року закінчила гімназію, 1922 — стала студенткою філологічного факультету Львівського університету, 1925 — вступила до мистецької школи Олекси Новаківського, яку закінчила 1932 року.

1939 — працювала учителькою в селі Русові. Потім одержала посаду наукового працівника музею Василя Стефаника в тому ж селі, де працювала до виходу на пенсію 1957 року.

1941—1944 — експонувала свої твори на виставках у Львові як членка Спілки праці українських образотворчих мистців.

Після виходу на пенсію переїхала до Снятина, співпрацювала з музеєм Марка Черемшини.

1962 — Львівське відділення Спілки художників України організовало виставку учнів Новаківського: Ґебус-Баранецької, Григорія Смольського та Ольги Плешкан.

На останньому році життя в неї дуже послабився зір — не могла вже сама читати і писати.

Похована на «малому» цвинтарі в Снятині, біля могили своєї матері.

Вшанування пам'яті ред.

Колишню вулицю Профспілкову, де вона мешкала у Снятині, названо її іменем.

До 100-річчя від дня її народження в Снятині відкрито садибу-музей Ольги Плешкан. У кімнаті, де жила мисткиня, збережено інтер'єр, який був за її життя.

На будинку, де вона жила в 1957—1985 рр., встановлено меморіальну таблицю з барельєфом художниці.

Дещо з творчого доробку ред.

Її картини зберігають у музеях Івано-Франківська, Львова, Снятина (музей Марка Черемшини) та Русова (музей Василя Стефаника). У Снятині представлені такі її картини:

  • «Букет різнокольорових квітів»,
  • «Вид біля озера»,
  • «Вид з кімнати» — вид з гуцульської хати біля лісу,
  • «Види гір в околицях Космача»,
  • «В'язка квітів»,
  • «Ікона Божої матері» — змальована в церкві святого Юра у Львові,
  • «Портрет Євгенії Данилович» — сестри художниці,
  • «Портрет Галини Шимонович» — дочки сестри художниці Дарії,
  • «Портрет мати художниці» — 1936, (Олена Плешкан),
  • «Портрет Юрка» — сина Василя Стефаника.

Також у музеях і приватних колекціях зберігають її роботи:

  • «Автопортрет» — 1926,
  • «Пейзаж» — 1926,
  • «Русівська хаща» — 1926,
  • «Хлопчик на березі ріки» — 1926,
  • «Яблунька в саду В. Стефаника» — 1929,
  • «Дівчина з Тулови» — 1929,
  • «Портрет Василя Стефаника» — 1960,
  • «Очистка кукурудзи» — 1961,
  • «Краєвид с. Тулови» — 1963,
  • «Соняшники» — 1967,
  • «Краєвид Яремча» — 1969,
  • «Гуцулка на воринні»,
  • «Дівчина читає книжку»,
  • «Івася Данилович»,
  • «Княгиня з Тулови»,
  • «Копиці сіна»,
  • «Лекція ланкової в колгоспі ім В. Стефаника»,
  • «Молода»,
  • «Молода в кожусі»,
  • «На березі Прута»,
  • «Прут»,
  • «Русівська школа з учнями»,
  • «Хата, в якій народився В. Стефаник»,
  • «Студентка медицини».

Джерела ред.

Посилання ред.