Плеха́нівська ву́лиця — пролягає в Слобідському та Основ'янському районах Харкова.

Плеханівська вулиця
Харків
Плеханівська вулиця в районі стадіону Металіст
Плеханівська вулиця в районі стадіону Металіст
Місцевість Левада, Балашовка, Червоний Луч
Район Основ'янський район, Слобідський район
Назва на честь Георгія Плеханова
Колишні назви
Таганрозький шлях, Петинська вулиця
Загальні відомості
Протяжність 4 000 метрів
Координати початку 49°58′59″ пн. ш. 36°14′44″ сх. д. / 49.9832639° пн. ш. 36.2456111° сх. д. / 49.9832639; 36.2456111
Координати кінця 49°58′21″ пн. ш. 36°17′57″ сх. д. / 49.9726111° пн. ш. 36.2994222° сх. д. / 49.9726111; 36.2994222
Поштові індекси 61001, 61036, 61037, 61068
Транспорт
Найближчі станції метро Спортивна, Метробудівників, Завод імені Малишева
Автобуси 11е, 49е, 244е, 251е, 259е, 260е
Трамваї 5, 8
Зупинки громадського транспорту вулиця Молочна, станція метро "Спортивна", вулиця Молодої Гвардії, вулиця Польова, станція метро "Завод ім. Малишева", вулиця Соїча[1]
Найближчі залізничні станції Станція «Харків-Балашовський»
Рух Двобічний
Покриття Асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова багатоповерхова, промислова
Підприємства Харківський вагоноремонтний завод, ТОВ «УкрПромХім», Завод імені В. О. Малишева
Парки Піонерський парк, Сад Металіст, Парк ім. Артема
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
На карті Плеханівська вулиця (Харків, Мапа).png
На карті населеного пункту
Мапа
CMNS: Плеханівська вулиця на Вікісховищі

Довжина близько 4 кілометрів. Починається на розі з проспекта Гагаріна та Малом'ясницькою вулицею. Плеханівська вулиця перетинає вулиці Миколи Міхновського, Молочна, Польову та Морозова. На перетині з Плеханівською вулицею завершуються (починаються) провулки Микитинський, Аптекарський, Сапельника, Плеханівський, Власівський, вулиці Державінська, Храмова, Оренбурзька, Лебединська, провулки Решетниківський, Дегтярьова, Тарасівський, вулиці Актюбінська, Мефодіївська, Соїча, Кошкіна та Балашовський проїзд. Завершується на розі з Московським проспектом.

ІсторіяРедагувати

 
Торговельний центр в районі заводу ім. Малишева

При виникненні забудови в районі Плеханівської вулиці вона називалася Таганрогзькою, бо вела на південь у бік Таганрогу. На початку XIX століття на розі з теперішньою вулицею Молочною були збудовані цегляні заводи. У 1850-ті роки серед невеличких будинків вирізнявся будинок колезького радника Петіна. Тому вулицю назвали Петинською.

На початку вулиця доходила до перетину з нинішньою вулицею Ганни. Надалі йшли городи та вигони. Згодом вулиця була подовжена до перетину з нинішньою вулицею Молочною. Але забудова була лише з непарної сторони - з парної сторони було рілля. На місці теперішнього Балашовського вокзалу були вогони та приватні володіння. Наприкінці 1870-х років вулиця була ще подовжена на схід.

У 1895 році в бік російського Балашова від Харкова була збудована залізниця. Тоді ж для обслуговування залізниці в цьому районі були збудовані вокзал, майстерні. У серпні 1896 року був відкритий паровозобудівельний завод Російського паровозобудівельного та механічного акціонерного товариства. 5 грудня 1897 року завод виготовив перший паровоз. Крім того підприємство виготовляло парові котли, верстати, сільськогосподарські машини, а з 1913 року — двигуни внутрішнього згоряння. Це сприяло швидкій забудові і заселенні району.

У 1906 році вулицею було прокладено трамвайні колії.

Саме працівники паровозобудівельного заводу, серед яких був і Артем, взяли активну участь у російських революційних подіях 1905-1907 років.

У 1909 році був збудований перший робітничий будинок Росії (нині палац культури «Металіст»). У 1917-му році в будинку розміщувалися Петинський районний комітет РСДРП(б) та правління профспілки «Металіст».

 
Центральний вхід на стадіон Металіст (~1930), що було зруйновано під час Другої світової війни (після неї вхід було повністю перебудовано без збереження рис попереднього)

20 грудня 1919 року вулиця була перейменована і названа на честь теоретика і пропагандиста марксизма, філософа, діяча російського і міжнародного соціалістичного рухів Георгія Плеханова.

Разом з розвитком заводу розвивався і прилеглий житловий масив. 1925 року поблизу колишнього Кирило-мефодіївського кладовища почалося будівництво робочого селища, яке було названо на честь Артема. Поряд 1935 року було насаджено парк культури та відпочинку ім. Артема. Одночасно із забудовою селище ім. Артема почалася забудова в східній частині вулиці. Зводилися багатоповерхові будинки та невеликі котеджі для робітників. У 1925 році колишній робітничий будинок був переобладнаний у палац культури «Металіст», поряд висадили сад.

У 1925 році почалося будівництво стадіону Металіст (архітектор Перміловський). Відкрили його у листопаді 1927 року, приурочивши його до 10-річчя Жовтневого перевороту. У 1930 році почалося будівництво нової будівлі кінотеатру «Рот фронт». У будівлі колишнього ремісничого училища відкрився Промисловий технікум імені Профінтерна.

В роки Другої світової війни більшість споруд в районі Плеханівської вулиці були зруйновані.

Після війни почалася відбудова міста. Найперше в цьому районі було відновлено Завод імені В. О. Малишева. За чотири роки після приходу радянських військ у Харків завод випустив перший тепловоз ТЕ1.

Харківський паровозобудівний завод був перейменований на завод транспортного машинобудування, а 25 лютого 1957 року заводу дано ім'я В. О. Малишева.

ОписРедагувати

ПромисловістьРедагувати

Поблизу вулиці й безпосередньо на ній є багато промислових підприємств, у тому числі такі гіганти, як Завод імені В. О. Малишева. А також поблизу - Харківський вагоноремонтний завод, ТОВ «УкрПромХім», завод холодильних машин, колишній хлібзавод №3, ВАТ «Харківський завод електротранспорта», АТзТ «Холодмаш», ВАТ «Турбоатом», ТОВ «Техноком» та інші.

ПриміткиРедагувати

  1. Рішення Харківської міської влади № 460 від 22.06.2011 «Про встановлення найменувань зупинок наземного пасажирського транспорту»

ПосиланняРедагувати