Відкрити головне меню

Плеоцен, тобто біогеоценоз, — це головна екологічна одиниця, до складу якої входять усі популяції, які заселяють окреслене місцезростання і перебувають між собою в екологічних зв'язках.

Такі біологічні угруповання називають біоценозом, а середовище їхнього існування — біотопом.

Ідентичний зміст мають понятття голоцен, що вживається здавна в геології, а також біогеоценоз.

В екології значне місце відводиться дослідженням плеоцену. Всі процеси, які відбуваються між компонентами біогеоценозу, мають екологічний характер, причому лише екологія досліджує функціонування системи як єдиного цілого. Один з типів зв'язків, що проявляється в сфері біоценозу, — паразитизм — є предметом досліджень паразитології як окремої біологічної дисципліни. Елементи біотопу вивчають окремі дисципліни, такі як мікрокліматологія, ґрунтознавство, гідрологія, що є для екології допоміжними. Одночасно ці біотичні й абіотичні компоненти розглядаються як елементи екосистеми, коли мова йде про її функціонування.

ДжерелаРедагувати

  • Кучерявий В. П. Екологія. — Львів: Світ, 2001 — 500 с.

Див. такожРедагувати