Планета (кінотеатр, Хмельницький)

Кінотеатр «Планета» (місто Хмельницький, вул. Подільська, 39) розміщується у будівлі колишнього пожежного депо. Пам'ятка архітектури місцевого значення[1].

Кінотеатр «Планета»
Пожежне депо середини XX ст.
вул. Подільська, 39
вул. Подільська, 39
49°25′37″ пн. ш. 26°58′52″ сх. д. / 49.426972° пн. ш. 26.98111° сх. д. / 49.426972; 26.98111
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місто Хмельницький
Тип кінотеатр і пожежна частина
Стиль класицизм
Архітектор Чекірда Гнат Петрович
Будівництво 1951 1954 роки
Статус  Пам'ятка архітектури місцевого значення

Кінотеатр «Планета». Карта розташування: Україна
Кінотеатр «Планета»
Кінотеатр «Планета»
Кінотеатр «Планета» (Україна)
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Проект спорудження на розі Соборної та Подільської (тоді Карла Лібкнехта і Карла Маркса) будівлі міської пожежної команди був розроблений архітектором Гнатом Чекірдою та затверджений ще наприкінці 1946 р. Але через повоєнну скруту та брак коштів будівництво розпочалося лише в 1951 р. Спочатку знесли чотири старих будинки — два одноповерхових і два двоповерхових (перший належав деревокомбінату, а другий — «Межстройлеспромсоюзу»), а вже згодом, до 1954 р., на їхньому місці вимурували будівлю пожежного депо з оглядовою вежею (каланчею).

Після спорудження нового пожежного депо в будівлі було влаштовано склад «Укроптгалантереї», а в1980-х роках після реконструкції тут відкрито дитячий кінотеатр «Планета». Також у будівлі знаходиться фірма «Кіновідеопрокат». І пам'ятка, і розташовані в ній заклади культури знаходяться в управлінні Хмельницької обласної ради.

У 2004 р. на вежі встановлено годинник з боєм, який щогодини виконує музичний фрагмент з пісні «Проскурівський вальс» (композитор Іван Пустовий). та відбиває години ударами дзвону. Звучання дзвонів — електронна імітація.

АрхітектураРедагувати

Будівля пожежного депо, завдяки елегантній архітектурі каланчі, що нагадує вежі ратуш минулих століть, яскраво підкреслила центральне перехрестя міста. На сьогодні ця споруда є одним із найкращих зразків архітектури міста Хмельницького 1950-х рр.

Будівля вирішена у притаманному 1940-50-м рокам класичному стилі, складається з основного корпусу депо та дозорної вежі (каланчі). Корпус депо двоповерховий, цегляний, тинькований, у плані виокремлюється центральна прямокутна частина та бічні великі Г-подібні крила. На південно-східному куті у межах загального плану корпусу збудована семиярусна дозорна вежа (каланча). Останній, сьомий ярус, менший за об'ємом, зроблений у вигляді надбудови, має балкон (оздоблений балюстрадою) для спостереження. Головний фасад центральної частини депо поділений пілястрами на чотири однотипних площини, кожна з яких на другому поверсі має здвоєні напівциркульні вікна, а на першому були влаштовані прямокутні арки виїздів для пожежних машин. Фриз фасаду центральної частини завершує балюстрада. Кути будівлі та розкріповок фасадів на рівні першого та другого поверхів прикрашені рустом. Елементи декору підкреслено пофарбуванням.

 
Меморіальна дошка архітектору Гнату Чекірді (1920–1990 рр.)

Вшанування архітектора Г. ЧекірдиРедагувати

На розі оглядової вежі в червні 2013 р. Хмельницькою обласною організацією Національної спілки архітекторів України та виконкомом Хмельницької міської ради встановлено меморіальну дошку на честь Гната Петровича Чекірди (1920–1990), який спроектував цю та інші будівлі у м. Хмельницькому[2].

 
«Веселий потяг». Металева скульптурна композиція у фоє кінотеатру

Скульптурна композиція «Веселий потяг»Редагувати

У фоє кінотеатру знаходиться оригінальна скульптурна композиція «Веселий потяг»[3], створена у 1989–1991 рр. Автор — народний художник України Микола Мазур. Унікальною її робить парадоксальне поєднання яскравих, пластичних форм з матеріалом (конструкційна сталь, відходи металу) і авторською технікою (пластична деформація, добирання деталей, що імітують частини тіл та предметів, зварювання).

Жакемар на вежі кінотеатруРедагувати

У грудні 2019 року на вежі кінотеатру встановили рухому фігурку. Жакемар чотири рази на день вигравав «Проскурівський вальс». Восени 2020 року він змінив мелодію[4].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Тимофеєва Л. О. Планування, забудова та економічний розвиток Проскурова в XIX — на поч. XX ст. // Наукові записки «Хмельницькому — 500». Хмельницький, 1993. — Вип. 1. — С. 3-18.
  2. Кур'яков О., Кульбаба Л. Міська архітектура Проскурова — Хмельницького // Місто Хмельницький в контексті історії України. Матеріали наукової конференції, присвяченої встановленню дати «1431 рік» датою найдавнішої згадки про Хмельницький в історичних документах / Ред. кол. Баженов Л. В. та ін. — Хмельницький, 2006. — С. 161–166.
  3. Єсюнін С. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси // Хмельницький: Хмельницький обласний краєзнавчий музей, 2008. — 160 с.
  4. Западенко І. «До основанья, а затем…» Стан пам'яток архітектури та містобудування у м. Хмельницькому. Підсумки громадського моніторингу // Хмельницькі краєзнавчі студії. Науково-краєзнавчий збірник. — Хмельницький, 2014. — Вип. 1. — С.88-95.