Пйотр Опалінський (воєвода ленчицький)

Пйотр Опалінський (пол. Piotr Opaliński; 1640 — 12 вересня 1691) — державний діяч, урядник Королівства Польського в Речі Посполитій.

Пйотр Опалінський
Piotr Opaliński
Народився 1640(1640)
Ленчиця
Помер 12 вересня 1691
Громадянство Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність урядник
Суспільний стан шляхтич
Посада воєвода ленчицький
Термін 1679—1691 роки
Попередник Владислав Лещинський
Наступник Рафал Лєщинський
Конфесія католицтво
Рід Опалінські
Батько Ян Пйотр Опалінський
Мати Катерина Лещинська
У шлюбі з Людовіка Марія Опалінська
Катерина Пшиємська
Діти Q39376628?
Герб

ЖиттєписРедагувати

Походив з польського магнатського роду Опалінських гербу Лодзя. Молодший син Яна Пйотра Опалінського, підляського воєводи, і Катерини Лещинської. Народився у 1640 році.

У 1665 році за домовленістю зі старшим братом Яном став отримувати щорічно 10 тис. польських злотих за оренду Яном Опалінським та його дружиною староства мендзижецького. 1668 року оженився з представницею іншої гілки Опалінських. Водночас після смерті брата розділив з братом усі родинні землі.

1671 року продав братові Яну Радлін за 180 тис. злотих. Стає послом від срьомського повіту на сеймік Познанського воєводства. У 1676 році стає послом (делегатом) від Каліського воєводства на коронаційний сейм. Того ж року помирає дружина Пйотра Опалінського. 1678 року отримав від брата староство мендзижецьке. Водночас одружується вдруге. У 1679 році стає воєводою ленчицьким.

У 1680 році обирається маршалком Коронного Трибуналу. 1684 році після смерті брата Яна призначається на його посаду — генерального старости великопольського. Помер у 1691 році.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Людовіка Марія, донька Кшиштофа Опалінського, воєводи познанського.

Діти:

2. Дружина — Катерина, донька Анджея Пшиємського, хорунжого касіського.

Діти:

ДжерелаРедагувати

  • Hr. Seweryn Uruski «Rodzina,.Herbarz Szlachty Polskiej» (tom 12, str. 355—360, Opalińscy, pierwotnie Opaleńscy herbu Łodzia).
  • Krystyn Matwijowski, Pierwsze sejmy z czasów Jana III Sobieskiego, Wrocław 1976, s. 246.