Відкрити головне меню

Письменна Лариса Михайлівна

Лари́са Миха́йлівна Письме́нна (*11 лютого 1914, Чоповичі, тепер Малинського району Житомирської області — †27 лютого 1992) — українська письменниця, автор дитячих казок, оповідань.

Письменна Лариса Михайлівна
Народилася 11 лютого 1914(1914-02-11)
Чоповичі, Радомисльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Померла 27 лютого 1992(1992-02-27) (78 років)
Діяльність письменниця
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

БіографіяРедагувати

Лариса Михайлівна Письменна народилася 11 лютого 1914 року в сім'ї сільського фельдшера і вчительки в селі Чоповичі (тепер Малинського району Житомирської області). Батьки з раннього дитинства прищеплювали дівчинці любов до літератури.

Під час навчання у Білоцерківському фінансовому технікумі вона надіслала до Харківського журналу «Трактор» свій перший вірш, який був надрукований.

Після невдалої спроби навчатися в інституті народної освіти, вступила на навчання в Київський лісовий інститут, працювала на посаді завідуючої редакцією літератури у видавництві «Веселка». Після Німецько-радянської війни працювала в Кемерівській області завідуючою дитсадка.

З 1956 року Лариса Письменна — член спілки письменників СРСР.

У 1964 році за збірку «Тисяча вікон і один журавель» письменниця нагороджена премією Лесі Українки. Також була нагороджена орденом «Знак Пошани», почесною грамотою Президії Верховної ради УРСР.

Померла Л.Письменна 27 лютого 1992 року.

Літературна творчістьРедагувати

Лариса Письменна — авторка численних творів для дітей, серед яких:

  • збірки оповідань та повістей «Скарб Вовчої криниці» (1961), «Ненаписаний портрет» (1979), «Не за синіми морями» (1980), «Ліна» (1983);
  • роман «Батько» (1978);
  • збірка вибраних творів (1984);
  • однотомник казок, повістей, оповідань «Тисяча вікон і один журавель» (1984);
  • повісті-казки «Там, де живе Синя Ластівка» (1986).
  • «Злочин Надії Поліщук». «Живі зустрічають світанок»

Твори письменниці перекладалися російською, грузинською, естонською, литовською, німецькою, румунською мовами.

Джерела і посиланняРедагувати