Пилипковецька волость
Пилипковецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Ушицького повіту Подільської губернії з центром у селі Пилипківці.
| Пилипковецька волость | ||||
| Центр | Пилипківці | |||
|---|---|---|---|---|
| Утворено | 1797 | |||
| Ліквідовано | 7 березня 1923 | |||
| Площа | 16 513 (1885) | |||
| Населення | 8 894 осіб (1885) | |||
| Наступники | Новоушицький район | |||
Склад волості ред.
Станом на 1885 рік складалася з 25 поселень, 11 сільських громад. Населення — 8 894 осіб (4 228 чоловічої статі та 4 666 — жіночої), 1115 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 6150 | 5241 |
| Приватної власності | 9960 | 4429 |
| Казенної власності | — | — |
| Іншої власності | 403 | 278 |
| Загалом | 16513 | 9948 |
Основні поселення волості:
- Пилипківці — колишнє власницьке село при річці Залисківка, за 15 верст від повітового міста, 980 осіб, 143 дворових господарств, 2 православних церкви, заїжджий будинок, цегельня за 12 верст.
- Богушівка — колишнє власницьке село при річках Гулівської та Конищевої, 509 осіб, 80 дворових господарств, заїжджий будинок.
- Браїлівка — колишнє власницьке село при річці Калюс, 759 осіб, 126 дворових господарств, православна церква, заїжджий будинок, 2 водних млини, пивоварний завод.
- Воронівці — колишнє власницьке село, 397 осіб, 65 дворових господарств, православна церква, заїжджий двір.
- Жабинці — колишнє власницьке село при річці Батіг, 666 осіб, 92 дворових господарств, православна церква, заїжджий будинок, 2 водяних млини.
- Заборознівці — колишнє власницьке село при річці Батіг, 420 осіб, 72 дворових господарств, православна церква, заїжджий будинок 2 водяних млини.
- Заміхів — містечко при річці Батіг, 851 осіб, 110 дворових господарств, православна церква, римо-католицький костел, єврейська синагога, 6 заїжджих дворів, 5 заїжджих будинки, 12 крамниць, базари по вівторках через 2 тижні, 2 водяних млини.
- Калівка — колишнє власницьке село при річці Бахтинка, 478 осіб, 71 дворових господарств, православна церква, заїжджий будинок, кузня.
- Карачіївці — колишнє власницьке село при річці Калюс, 820 осіб, 131 дворових господарств, православна церква, заїжджий будинок, водяний млин, винокурня.
- Конищів — колишнє власницьке село, 1180 осіб, 170 дворових господарств, православна церква, заїжджий будинок.
Ліквідація волості ред.
Друга сесія ВУЦВК VII скликання, яка відбувалася 12 квітня 1923 р., своєю постановою «Про новий адміністративно-територіальний поділ України» скасувала волості і повіти, замінивши їх районами. Після ліквідації більшість населених пунктів Пилипковецької волості ввійшла до складу Новоушицького району, село Карачіївці за Майданом-Карачієвецьким ввійшли до складу Віньковецького району, а села Богушівка (Знаменівка), Воронівці, Калівка (Ягідне) та Кошищів — до складу Мурованокуриловецького району Вінницької області.
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)