Пилатківці
Пила́тківці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на річці Нічлава, у центрі півночі району.
| село Пилатківці | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Борщівська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 424 |
| Територія | 2.312 км² |
| Густота населення | 183.39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48713 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°53′20″ пн. ш. 25°59′59″ сх. д. / 48.88889° пн. ш. 25.99972° сх. д.Координати: 48°53′20″ пн. ш. 25°59′59″ сх. д. / 48.88889° пн. ш. 25.99972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
224 м |
| Водойми | Нічлава |
| Відстань до районного центру |
17 км |
| Найближча залізнична станція | Озеряни-Пилатківці |
| Відстань до залізничної станції |
2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2 |
| Карта | |
  Пилатківці | |
 Пилатківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
.jpg)
До Пилатківців приєднано хутори Корчунок, Мерлава та Поруби. Було центром сільради, якій підпорядковувалося с. Грабівці.
Населення — 407 осіб (2007).
У селі є Пилатківське джерело.
Географія ред.
Село розташоване на відстані 368 км від Києва, 79 км — від обласного центру міста Тернополя та 10 км від міста Борщів.
Історія ред.
Перша писемна згадка — 1494. Назва села походить, ймовірно, від чоловіка на прізвище Пилат, який колись тут замешкав[1].
Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[2][3]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[4].
Від вересня 2015 до 2020 листопада 2020 року у складі Озерянської сільської громади.
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[5].
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[6].
Населення ред.
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[7]:
| Мова | Число осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,76 | |
| російська | 0,24 |
Релігія ред.
- церква святителя Василія Великого (1904, мурована);
- костел святої Ядвіги (поч. XX ст.).
Пам'ятки ред.
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні, першому директору школи Юрію Якимовичу (1987), насипана символічна могила Борцям за волю України (1993), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
Соціальна сфера ред.
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, сільськогосподарське товариство «Нове відродження».
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- релігійний діяч, літератор С. Гребенюк.
- Сулятицький Тадей Васильович (нар. 1933) — український театральний і громадсько-культурний діяч, історик театру Буковини.
Працювали ред.
Першим директором сільської школи був Юрій Якимович (1896 -1946). Будучи в лавах Української Галицької Армії дослужився до рангу підхорунжого.
Трагічно загинув від рук НКВД у 1946 році в с.Пилатківці.
Примітки ред.
- ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 131.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 23 березня 2022.
Джерела ред.
- Гуцал П., Рихлівська Г., Уніят Г. Пилатківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 63. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |