Печерін Володимир Сергійович
Володи́мир Сергі́йович Пече́рін (1807, Димерка (тепер Велика Димерка, Київщина,— 17 квітня 1885, Дублін, Ірландія) — російський письменник, еллініст, релігійний мислитель, священик-редемпторист, анти-імперець, політичний емігрант.
| Печерін Володимир Сергійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
15 (27) червня 1807 Велика Димерка, Київська губернія, Російська імперія або Велика Британія[1] |
| Помер |
29 квітня 1885 (77 років) Дублін, Ірландія[d], Сполучене Королівство[2] |
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперіяІрландія |
| Діяльність | поет, викладач університету, філософ, класичний філолог, католицький священник |
| Галузь | поезія[1], Мемуарна літератураd[1], філософія[1] і класична філологія[1] |
| Alma mater | філологічний факультет СПбДУd |
| Знання мов | російська[1] |
| Заклад | Імператорський Московський університетd |
| Посада | капелан |
| Конфесія | католицька церква |
Біографія ред.
Навчався в Петербурзькому університеті. Відбував військову службу в Новомиргороді.
Після навчання був відряджений за кордон для підготовки до професорського звання. В 1836 році посів кафедру грецької літератури в Московському університеті. За відгуками сучасників, лекції Володимира Печоріна відзначалися оригінальністю й мистецькою досконалістю, супроводжувалися високохудожніми перекладами-експромтами з грецької поезії.
Провінційна атмосфера, що панувала на той час в російській вищій освіті, пригнічувала Володимира Печоріна й він вирішив залишити імперію. Вирвавшись на волю, Печорін прийняв католицизм (став ченцем редемптористського ордену). На початку 1850-х років був священиком в Англії. Листувався з Герценом, в листах до якого відстоював інтереси католицької церкви.
У Росії,— вважав Володимир Печерін,— переважає прагматичний матеріалізм, ігноруються духовні цінності.
Володимир Печерін поселився в Ірландії, де виявив себе переконаним противником протестантизму. Навіть вдався до публічного акту — спалення на майдані протестантської Біблії, за що був підданий суду.
В молодості В. Печерін був талановитим поетом, писав літературознавчі статті, зокрема, присвячені філософії Софокла. Його поезії «Торжество смерті» та «Полікрат Самоський» були помічені читаючою публікою.
Загальний настрій поетичної творчості Володимира Печеріна — оспівування неземних мрій про радість потойбічного (небесного) людського існування.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е Czech National Authority Database
- ↑ Печерин Владимир Сергеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література ред.
- Сайт Кіровоградської обласної наукової бібліотеки [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- В. Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. Київ: КИТ, 2007. — 436 с.