Печера Ґазма

палеолітична стоянка на території Айоцдзорського хребта, Азербайджан

Печера Ґазма (азерб. Qazma mağarası) — палеолітична стоянка на території Айоцдзорського хребта[1](Нахічеванський район[2][3]). Виявлена на території Ордубадського і Шарурського районів у 1983 році під час археологічної експедиції, організованої з ініціативи Інституту археології та етнографії Національної Академії Наук Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки.[4]

Печера Ґазма Picto infobox map.png
Характеристики
Довжина 22 м
Дослідження
Рік відкриття 1983
Розташування
Країна Flag of Azerbaijan.svg Азербайджан
Регіон Кенгерлінський район

У 2008—2009 роках розкопки повторено під керівництвом археолога — А. А. Зейналова.[5][6] Внаслідок розкопок загалом розкрито близько 30 м2 площі.

Довжина печери Ґазма становить 26 м, ширина − 1−6,5 м.[7]

ГеографіяРедагувати

Печера Ґазма розташована на відстані 3 км на північний схід від села Тананам і на північний захід від селища Гарабаглар.[8]

ДослідженняРедагувати

На території печери Ґазма у 1987—1990 роках під керівництвом А. Г. Джафарова проведено археологічні розкопки. Під час розкопок виявлено культурний шар товщиною 3 метри. Кількість знайдених культурних шарів досягає шести.

В печері виявлено 874 кам'яні знаряддя праці з обсидіану, кременю і туфу.[9] Форма знарядь схожа з тими, що знайдено в печерах Азих і Таглар.[10]

Предмети побуту в першому і другому культурних шарах відносяться до періодів енеоліту та середньовіччя. В нижніх шарах знайдено кам'яні вироби епохи палеоліту (культура Мустьє).

Перший культурний шар є пізньоголоценовим і включає залишки кераміки періодів енеоліту, бронзи та середньовіччя. Основу першого шару становить чорнозем товщиною 15-20 см.

Другий і третій шари, зокрема, містять дрібні уламки виробів. Другий шар складається зі світло-жовтого глинистого ґрунту. Загальна товщина другого шару становить 20-25 см.

Третій шар-складається з темно-жовтого глинистого ґрунту. Під час розкопок виявлено скам'янілості тварин. Цей шар має товщину 35-40 см.

В четвертому, п'ятому і шостому культурних шарах знайдено: остеологічний матеріал, сліди вогнища і знаряддя праці, що відносяться до культури Мустьє. В цих мустьєрських шарах печери знайдено близько 775 кам'яних артефактів. Переважно, це — вироби з обсидіану (690), кременю і кременистого сланцю.

Четвертий шар складається зі світло-жовтуватого глинистого ґрунту. Зафіксовано уламки скель і сталактитів, що випали з верхньої частини печери. Загальна товщина шару становила 25-30 см. В четвертому культурному шарі виявлено кам'яні вироби, знаряддя праці з кісток (ножі, гостроконечники, скребла, лімаси, скребки, відщепи).[7]

П'ятий шар-складається з темно-жовтого глинистого ґрунту і, на окремих ділянках, зі світло-сірих шарів. Зафіксовано уламки гірських порід і фрагменти сталактитів. У п'ятому шарі знайдено 13 знарядь з каменю, 11 з обсидіану і 2 з кременю. Загальна товщина шару складала 30-35 см.

Шостий шар складається з темно-коричневого глинистого ґрунту. На відміну від інших шарів, у шостому шарі рідко зустрічалися фрагменти сталактитів.[11] Особливий інтерес становлять знахідки цього шару: сліди двох вогнищ; почорнілі кістки; знаряддя праці, виготовлені з обсидіану, кременю (гостроконечники, лімаси).

В трьох мустьєрських шарах печери виявлено 353 артефакти, 54 з яких є знаряддями.[1]

Спільними для всіх культурних шарів печери є залишки кісток таких тварин, як олень, козел, джейран, плейстоценовий осел (Asinus hydruntinus).[1]

На території печери Ґазма виявлено понад 15 тис. кісток. Вивченням фауни займалися Д. В. Гаджієв і С. Д. Алієв. Всього налічується близько 24 видів тварин.

Основним видом діяльності мешканців печери Ґазма було полювання.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Gazma cave. 
  2. Samira. Gazma (Nakhchivan) – Something of Myself… (англ.). Something of Myself... Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 19 лютого 2020. 
  3. Nakhchivan: Its splendid architecture reflected in bridges and fortresses (англ.). Foreign Policy News. Архів оригіналу за 28 липня 2015. Процитовано 19 лютого 2020. 
  4. Археологические раскопки на территории Азербайджана. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2020. 
  5. Пещера Газма в Нахичевани. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020. 
  6. Пещера Газма. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020. 
  7. а б Археологи установили, что территорию Нахчывана 100 тыс. лет назад населяли первобытные люди. Интерфакс Азербайджан. interfax.az. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 19 лютого 2020. 
  8. Пещера Газма: палеолитическая стоянка на территории Азербайджана. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2020. 
  9. Serqqapisi. Qazma mağarası (азерб.). www.serqqapisi.az. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 19 лютого 2020. 
  10. Каменный век на территории Азербайджана. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2020. 
  11. Arxeologiya və Etnoqrafiya İnstitutu. arxeologiya.az. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 19 лютого 2020. 

ЛітератураРедагувати

  1. История Азербайджана в 7 томах, I том, изд-во «Элм», Б., 1998.
  2. Азизбеков Ш. А. Геология Нахичеванской АССР. — М.: Госгеолтехиздат, 1961. — 502 с.
  3. Джафаров А. К. Новая многослойная мустьерская стоянка Газма в Азербайджане // РА. — 1992. — № 2. — С. 270—274.
  4. Джафаров А. К. Средний палеолит Азербайджана. — Баку: Элм, 1999. — 343 с.
  5. Бахшалиев В. Археологические памятники Нахичевани, изд-во «Элм», Б., 2008. [Архівовано 17 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  6. K. Kushnareva. South Caucasus of the 9th-2nd millennia BC. St. Petersburg, 1993.
  7. O. Belli. Middle and Late Bronze Painted Pottery Culture of the Nakhchivan Region, Istanbul, 2001.