Печеня
Пече́ня — м'ясна страва, запечене або смажене м'ясо.[1]
 |
Печеня (печінка) — поряд з душениною популярна м'ясна страва. М'ясо (переважно свинину) підсмажували з цибулею на сковороді, потім тушкували у горщику з корінням і спеціями, іноді додаючи для смаку сметану, квас-сирівець або сироватку. Соус із печені дуже цінувався. Іноді печеню тушкували разом із картоплею, але частіше нею поливали варену картоплю, каші.[2]
Печеня входила до складу майже всіх урочистих гостин, які відбувалися не у піст. З другої третини 20 століття печеню стали вдосконалювати додаванням помідорів чи томатного соусу.[2]
Примітки ред.
- ↑ Печеня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Печеня // Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник.- 2-е вид./ А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1994. — С. 93. — 256 с.; іл.
Посилання ред.
- Печеня з м'ясом; Печеня по-домашньому // Збірник рецептур страв для харчування дітей шкільного віку в організованих освітніх та оздоровчих закладах / за ред. Є. Клопотенко. — Львів: Літопис, 2019. — С. 162; 174. — 284 с.
- Печеня в українській кухні
- Печеня // Практична кухня / Франко О. Ф. / Літ. опрацюв. О. П. Сенатович; Худож. І. П. Плесканко. — 2-ге вид. — Львів: Каменяр, 1992. — С. 43—44, 46—49, 53—54, 57, 65—66, 68, 72—75. — 238 с.: іл.
- Жаркія // Пища и питье крестьянъ-малороссовъ, съ нѣкоторыми относящимися сюда обычаями, повѣрьями и примѣтами / В.Щ[елоковская] / Этнографическое обозрѣніе / Янчук Н. А. (ред.). — Москва, 1899. — № 1—2. — С. 285—286. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про їжу та напої. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |