Петрівське (Волноваський район)

село Вугледарської міської громади у Волноваському районі Донецької області

Петрі́вське — село Вугледарської міської громади Волноваського району Донецької області України. Відстань до райцентру становить близько 28 км і проходить автошляхом місцевого значення.

село Петрівське
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Волноваський район
Громада Вугледарська міська громада
Код КАТОТТГ UA14040050100072103
Облікова картка Петрівське 
Основні дані
Засноване друг. пол. 18 ст.
Населення 1011 (01.01.2017)
Площа 3.04 км²
Густота населення 333 осіб/км²
Поштовий індекс 85710
Телефонний код +380 6244
Географічні дані
Географічні координати 47°39′40″ пн. ш. 37°09′58″ сх. д. / 47.66111° пн. ш. 37.16611° сх. д. / 47.66111; 37.16611Координати: 47°39′40″ пн. ш. 37°09′58″ сх. д. / 47.66111° пн. ш. 37.16611° сх. д. / 47.66111; 37.16611
Середня висота
над рівнем моря
170 м
Відстань до
обласного центру
75,7 км
Відстань до
районного центру
29,5 км
Найближча залізнична станція Волноваха
Відстань до
залізничної станції
29 км
Місцева влада
Адреса ради 85750, Донецька обл., Волноваський р-н, с. Петрівське, вул. Центральна, 60
Сільський голова Дворник Антоніна Павлівна
Карта
Петрівське. Карта розташування: Україна
Петрівське
Петрівське
Петрівське. Карта розташування: Донецька область
Петрівське
Петрівське
Мапа
Мапа

CMNS: Петрівське у Вікісховищі

Загальні відомості ред.

Петрівське — центр сільської ради, розташоване за 29 км від залізничної станції Волноваха. Населення — 1209 осіб. Землі села межують із територією с. Євгенівка, Великоновосілківський район, Донецької області.

Історія ред.

Село засноване у другій половині XVIII ст. переселенцями з Харківської губернії.

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Темрюцької волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 2293 особи, налічувалось 370 дворових господарств, існували православна церква, школа й лавка[1].

За радянських часів у селі була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Жданова, площа орної землі якого становить 5298 га. Вирощувались переважно зернові культури; тваринництво м'ясо-молочного напряму. За високі показники у розвитку сільського господарства 9 колгоспників нагороджені орденами і медалями. Комбайнер М. В. Третяк — орденом Леніна.

На території Петрівського — середня школа, палац культури, бібліотека. Функціонує лікарня. Є дитячі ясла. Працюють побутовий комбінат, 3 магазини.

Події Війни на сході України ред.

29-30 жовтня 2014 року біля села Петрівського в часі руху української військової колони підрозділ, котрий здійснював прикриття, виявив диверсійну групу терористів, розпочався бій. Частина диверсійної групи була знищена на місці, решта відступили. Загинуло 3 військовослужбовці — капітан Руслан Григор та старший солдат Олександр Калиновський, Андрій Авраменко, один зазнав поранення[2].

14 лютого 2015-го загинув внаслідок підриву на фугасі підполковник Артур Костюченко — колона входила в село Петрівське. Водій бойової машини солдат Юрій Скляр загинув на місці, командира батальйону з важкими пораненнями доправили до шпиталю, врятувати життя не вдалося.

Населення ред.

За даними перепису 2001 року населення села становило 1209 особи, з них 94,38 % зазначили рідною мову українську, 5,46 % — російську, 0,08 % — вірменську та грецьку мови[3].

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
  2. РНБО: В бою біля Петрівського загинуло три бійця АТО
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.