Осадчук Петро Ількович

(Перенаправлено з Петро Осадчук)

Осадчук Петро Ількович
Петро Осадчук.jpg
Ім'я при народженні Осадчук Петро Ількович
Народився 2 грудня 1937(1937-12-02)
Острівець, Городенківський район, Івано-Франківська область
Помер 8 жовтня 2014(2014-10-08) (76 років)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність поет
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Мова творів українська
Роки активності 1955-2014
Жанр поезія
Magnum opus «Незрима стріла часу»
Партія КПРС, НРУ і Реформи і порядок
Діти Осадчук Андрій Петрович і Осадчук Роман Петрович
Премії Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського — 1979

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
Україна Народний депутат України
1-го скликання
15 травня 1990 12 травня 1994
2-го скликання
ПРП 12 травня 1994 12 травня 1998

Петро́ І́лькович Осадчу́к (*2 грудня 1937, с. Острівець, тепер Городенківського району, Івано-Франківської області, Україна — 8 жовтня 2014) — український поет, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч.

ЖиттєписРедагувати

Народився Петро Ілліч Осадчук 2 грудня 1937 року в селі Острівець Городенківського району на Івано-Франківщині в сім'ї хліборобів. З дитинства зростав напівсиротою (коли помер батько, хлопчикові було одинадцять років, старшому братові — шістнадцять, молодшому — чотири). Мати сама виростила трьох синів.

У 1955 році став студентом філологічного факультету Одеського університету ім. І. І. Мечникова, після закінчення якого вчителював у селі Стара Царичанка на Одещині. Згодом на тій же Одещині працював газетярем, в обкомі комсомолу, а потім — у Києві. Був редактором у видавництвах «Маяк» (Одеса), «Молодь». З 1976 по 1991 рік працював секретарем правління столичної письменницької організації. Восени 1989 року увійшов до складу ініціативної групи, яка підготувала основоположні документи Народного Руху України за перебудову; першим із трибуни загальних зборів Київської організації Спілки письменників України, що відбувалися під головуванням Івана Драча, «озвучив» рухівську програму. Вірші почав публікувати ще в студентські роки. У середині 1960-х років став виступати з поезіями в республіканських газетах і журналах, альманахах і збірниках.

Педагогічні здібності та робота на освітянській ниві допомагають йому просто і цікаво писати для малих читачів. Перу письменника належать книжечки віршів для дітей «Ясний світ», «Все співає і росте».

Поет був депутатом Верховної ради України І і II скликань. Лауреат премії ім. М. Островського.

ЦитатиРедагувати

Якби йому, якось зізнався Петро Осадчук, запропонували одним реченням виразити сенс свого життя, мету і спрямованість багатьох його римованих і неримованих писань, він сказав би:

  Вище України тільки небо, але й небо над Україною — також Україна!  

Громадсько-суспільна діяльністьРедагувати

Активний учасник земляцтва івано-франківців у м. Києві й був його головою.

ТворчістьРедагувати

Петро Осадчук — автор більше 30 поетичних збірок. Серед них — «Вітряк», «Третій перевал», «Біографія вірності», «Земля, зігріта любов'ю», «Сурми на світанні», «Біла каравела», «Літаюча тарілка». Видав книжку літературно-критичних статей і есе «Поезія — молодість душі».

Поетичні твориРедагувати

  • «Революційний паспорт». — Одеса: «Маяк», 1967.
  • «Вітряк». — Одеса: «Маяк», 1969.
  • «Третій перевал». — Київ: «Радянський письменник», 1972.
  • «Ясний світ». – Київ: «Веселка», 1972.
  • «Біографія вірності». — Київ: «Молодь», 1973.
  • «Лінія життя». — Київ: «Молодь», 1975.
  • «Раска — біль і любов». — Київ: «Радянський письменник», 1976.
  • «Іспит». — Київ: «Дніпро», 1977.
  • «Земля, зігріта любов'ю». — Київ: «Молодь», 1978.
  • «Все співає і росте». — Київ: «Веселка», 1979.
  • «Взаємодія». — Київ: «Радянський письменник», 1980.
  • «Закон постійних величин». — Київ: «Молодь», 1982.
  • «Пряма мова». — Київ: «Радянський письменник», 1984.
  • «Сурми на світанні», — Київ: «Веселка», 1985.
  • «Біла каравела». — Київ: «Молодь», 1986.
  • «Лінія життя» — Київ: «Молодь», 1987.
  • «Второе дыхание» («Другий подих») 1987),
  • Поезія — молодість душі. — Київ: «Радянський письменник», 1989 (літературознавчі статті).
  • «День відкритих дверей». — Київ: «Радянський письменник», 1991.
  • «Галера». — Одеса: «Маяк», 1993.
  • «Театр перед мікрофоном». — Київ: «Рось», 1994.
  • «Літаюча тарілка». — Київ: «Дніпро», 1995.
  • «Незрима стріла часу» — Київ: «Дніпро», 1997.
  • «Реєстр українського лайдацтва». — Коломия: «Вік», 1997.
  • «Паранормальні явища, або мала енциклопедія великого лицедійства». — Київ: «Дніпро», 1999.
  • «Ранкова колискова». — Київ: «Веселка», 2000.
  • «Сто спокус, або розсекречена невинність». — Київ: «Юг», 2002
  • «Чуття єдиної провини». — Київ: «Український письменник», 2002.
  • «Піднебесні паралелі, Авторська антологія перекладача». — Київ: Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України, 2003.
  • «Чорні метаморфози». — Київ, Видавець Вадим Карпенко, 2004.
  • «Віддзеркалення безодні». — Київ, «Неопалима купина», 2006.
  • «Відкрите море душі». — Київ, Видавець Вадим Карпенко, 2006.
  • «Спокій за межею досяжності». — Київ, «Неопалима купина», 2007.
  • «Родинний спадок. Сповідальні вірші і прозові етюди». — Київ: «Альтерпрес», 2007.
  • «Останній рубіж оборони». — Київ: «Альтерпрес»,2007.
  • «Сміх сильніший від плачу». — Одеса: «Астропринт», 2010.
  • «Пень-клуб». — Київ: «Сучасний письменник», 2012.
  • «Вище України тільки небо». — Київ: «Дивосвіт», 2012.
  • «Загострене чуття провини». Вибрані поезії. — Київ: «Світ успіху», 2013.
  • «Я тут, я серед вас». Упоряд. Алла Осадчук та Володимир Петрук. — Київ: «Видавництво Жупанського», Київ, 2017

ПерекладиРедагувати

Петро Осадчук понад 30 років займався поетичним перекладом. Він переклав:

а також з використанням підрядкового перекладу:

Див.: Петро Осадчук, Піднебесні паралелі, Авторська антологія перекладача, Поезія різних народів, Київ, Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України, 2003.

Приклад поезіїРедагувати

* * *
Поки батько живий, поки мати жива,
Розквітають сади, зеленіє трава.
Що не ступиш — то радість,
Що не крок — то краса!
Над тобою дзвенять голубі небеса.
Поки батько живий, поки мати жива,
І в осінніх садах є весняні дива,
І веселий зимою в сніг закутаний світ,
І твій сон світанковий — до щастя політ.
Поки батько живий, поки мати жива,
Не болить на душі, не болить голова.
Наче повінь вирує життя навкруги: І вирують джерела молодої снаги.
Поки батько живий, поки мати жива,
Як весною вода, час бурхливо сплива,—
Ти такий молодий, ти така молода,
А вода пригасає, спадає вода,
Поки батько живий, поки мати жива…
І нежданно тебе, як потоком змива.
Ти самотній стоїш, ти самотня стоїш —
І немає страшніших тоді роздоріж.
Поки батько живий, поки мати жива,
Хай душа не болить, не болить голова,
Хай здається життя безкінечним без меж.
Хочеш вірити в це? Хочу вірить! Авжеж!
Петро Осадчук, зі збірки «Незрима стріла часу».

Поетичні збірки останніх роківРедагувати


Літературні преміїРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • «Я тут, я серед вас». Упоряд. Алла Осадчук та Володимир Петрук. — Київ: «Видавництво Жупанського», Київ, 2017. (неопубліковані вірші, автобіографічні матеріали, спогади про П. Осадчука, рецензії на творчість П. Осадчука)
  • Дончик Віталій. Поезія відповідальності і любові // Молодь України. 1979, 3 червня;
  • Клочек Григорій. Переваги прямої мови // Молодь України. 1985, 21 серпня;
  •  Сом Микола. Нове і наново написане // Вечірній Київ. 1997, 2 грудня;
  •  Прісовський Є. Синтез публіцистичності, ліричності й сарказму: До літературного портрета Петра Осадчука // Київ. 2005. № 4;
  •  Славинський М. Петро Осадчук: «Мені один ген якийсь особливий дістався від пращурів» // Віче. 2012. № 13.

ПосиланняРедагувати