Петро Опалінський (пол. Piotr Opaliński; 1586 — 17 січня 1624) — польський політичний і військовий діяч, урядник Речі Посполитої.

Петро Опалінський
Piotr Opaliński
Prussian Homage.jpg
Народився 1586(1586)
Помер 17 січня 1624
Поховання родинний гробівець у костелі бернардинців у Серакуві
Громадянство Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність урядник, політичний діяч
Суспільний стан магнат
Посада познанський воєвода
Термін 1622—1624 роки
Попередник Ян Остроруг
Наступник Станіслав Пшиємський
Рід Опалінські
Батько Ян Опалінський Старший
Мати Барбара Остроруг
Брати, сестри  • Ян Опалінський (воєвода)
У шлюбі з Софія Костка
Діти 2 сини і 4 доньки

ЖиттєписРедагувати

Походив з польського магнатського роду Опалінських. Другий син Яна Опалінського, каштеляна Рогозьно, й Барбари Остроруг. Народився 1586 року.

Після смерті батька в 1598 році успадкував замок Серакув. Навчався в Познаньській єзуїтській колегії, а пізніше в Інгольштадському і з 1604 року — Падуанському університетах. Відвідав Рим, а в 1605 році повернувся на батьківщину.

У 1606 році був обраний послом (депутатом) на сейм. 1607 року оженився на представниці знатного роду Костка. У 1611 році отримав у володіння сремське староство. Він був одним з делегатів, які в 1613 році були відправлені сеймом до коронних військ, що утворили конфедерацію в Любліні. 1614 року отримав победзіське староство. У 1616 році увійшов до складу польсько-литовського посольства, відправленого до Московського царства.

1617 року призначається королівським дворянином і секретарем. Того ж року на чолі власної роти брав участь у військовому поході польського королевича Владислава Вази з метою отримання Московського трону. Взимку 1617—1618 року брав участь у військових діях, зокрема в облозі Москви.

У 1620 році призначається каштеляном познанським. У 1621 році командував полком під час Хотинській війни. У 1622 році був призначений воєводою познанським. У 1624 році на земському Средзькому сеймику вимагав прийняття зміи для більш справедливого розподілу податків. Помер 1624 року. Його поховано в бернардинському костелі в Серакуві, де його надгробок виготовив Себастьян Залу. У 1995 році його саркофаг був перенесений до Серакувського замку.

МайноРедагувати

Збільшив свої володіння, йому належало три міста — Серакув, Бнін і Черніїв, а також 50 сіл.

РодинаРедагувати

Дружина — Софія, донька Кшиштова Костки.

Діти:

  • Кшиштоф (бл. 1609—1655), воєвода познанський
  • Лукаш (бл. 1612—1662), маршалок надвірний коронний
  • Софія Людвіка (пом. 1657), дружина: Станіслава Конецпольського, гетьмана великого коронного; 2) Самуеля Кароля Корецького, ропчицького старости
  • Анна Беата (пом. 1648), дружина: 1) Станіслава Пшиємського, маршалка надвірного коронного; 2) Якуба Роздражевський, воєводи іновроцлавського
  • Франциска, черниця бенедиктинського монастиря в Познані.

ДжерелаРедагувати

  • Antoni Gąsiorowski, Jerzy Topolski [red.]: Wielkopolski Słownik Biograficzny. Warszawa-Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1981, s. 532. ISBN 83-01-02722-3.
  • Jerzy Antoni Kostka, Kostkowie herbu Dąbrowa. Wyd. Z.P. POLIMER Koszalin 2010, s. 82, 256, 298, 299 i 300