Портрет Петра Калнишевського
Портрет «Петро Іванович Калнишевський» роботи Федора Савовича Панко був створений у 1990 році. Написаний на дереві під лаком у стилі петриківського розпису.
Історія створення ред.
Створення портрета останнього кошового отамана Війська Запорізького Петра Калнишевського тісно пов'язане зі створенням селища Петриківка, адже саме він 1772 року у листі до митрополита Київського просить дозволу перенести сюди Свято-Георгіївську церкву з сусіднього села, що постійно страждало від повеней, на що отримав схвальну відповідь. Відтоді Калнишевського тут особливо шанували, адже таким чином село було вільне від кріпацтва[1]. Коли Федір Савович навчався у п'ятому класі, один з однокласників приніс до школи дерев'яну гравюрку «Петро Калниш», яка дуже зацікавила митця. Через 52 роки він, по дитячій пам’яті, відтворив той портрет у власній картині[2], віддаючи тим самим шану засновнику Петриківки.
Композиція ред.
Петро Калнишевський зображений на картині у повен зріст. Панко наповнює задній план картини багатьма символами: могутній дуб, рясно вкритий жолудями — символ життя кошового отамана (як свідчать давні вірування, у кожного є своє дерево життя — згідно з вдачею його і долею). Козаки на конях і собор у стилі козацького бароко — символ стійкості у вірі й незрадливості своїм переконанням. Насичені, але в міру яскраві барви на картині дуже нагадують старовинні ікони чи парсуни. І кошовий, як на тих іконах чи парсунах, — образ і реальний і фольклорний водночас.
Примітки ред.
- ↑ Наталка КОВАЛЬ «Петриківка» у Лаврських стінах // «Хрещатик», №121(4521), 22.08.2014. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 14 вересня 2014.
- ↑ Анна Войтенко «Місто майстрів» // National Geographic Україна, серпень 2013
Література ред.
- Ф. Панко. Петриківка. — рукопис
- Чуднівець А. С. Значення творчості Федора Панка для розвитку петриківського розпису, курсова робота, Криворізький державний університет, 2012.
- Нікуліна Н. Журавель у небі // Наталка Нікуліна. — Борисфен. — 1991. — №1.
