Петросян Тигран Левонович

вірменський шахіст

Тигран Левонович Петросян (вірм. Տիգրան Լևոնի Պետրոսյան; нар. 17 вересня 1984) — вірменський шахіст, гросмейстер від 2004 року. Дворазовий чемпіон Вірменії, здобув два командних золота на Шахових олімпіадах.

Тигран Петросян
Оригінал імені вірм. Տիգրան Պետրոսյան

2008 рік
Країна Вірменія Вірменія
Народження 17 вересня 1984(1984-09-17) (40 років)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Титул Міжнародний майстер (2003), Гросмейстер (2004)
Рейтинг ФІДЕ 2609 (квітень 2018)
Піковий
рейтинг
2671 (березень 2015)
Нагороди та відзнаки
орден Пошани (Вірменія) медаль «За заслуги перед Вітчизною» (Вірменія) 1. ступеню

Шахова кар'єра

ред.

Названий на честь чемпіона світу Петросяна Тиграна Вартановича (але не має до нього стосунку)[1]. Вперше на міжнародній арені виступив 1994 року, взявши участь у чемпіонаті світу серед юніорів до 10 років, який відбувся в Сегеді. У турнірах циклу ЧС серед юніорів взяв участь ще кілька разів, найбільшого успіху досягнувши 2004 року в Кочі, де виборов титул чемпіона світу в категорії до 20 років.

У 1999 і 2000 роках двічі представляв Вірменію на олімпіадах серед юніорів до 16 років. які відбулись в Артеку[2]. 2003 року поділив 2-ге місце (позаду Баадура Джобави, разом із, зокрема, Арташесом Мінасяном, Андрієм Волокітіним, Звіадом Ізорією і Мерабом Гагунашвілі на турнірі BCSA в Батумі. У 2004 році переміг на турнірах за швейцарською системою в Ісфагані та Бейруті. 2005 року поділив 1-ше місце на міжнародних турнірах, які відбулися в таких містах, як: Тегеран (разом з Гадіром Гусейновим, Євгеном Глейзеровим, Ельшаном Мораді і Ніджатом Мамедовим), Кіш (разом з Ельшаном Мораді, Ехсаном Гаемом Магамі і Євгеном Глейзеровим) і Лозанна (разом з Даніелем Фрідманом і Намігом Гулієвим)[3]. 2006 року переміг у Ліоні та в Дубаї (разом з Габріелом Саркісяном і Сергієм Федорчуком). 2007 року здобув у Єревані бронзову медаль чемпіонату Вірменії, а також посів 1-ше місце в Калькутті. У 2008 році поділив 1-ше місце у Вілінгу (разом з Хікару Накамурою і Варужаном Акопяном). 2011 року переміг (разом з Антоном Філіпповим і Маратом Джумаєвим) на меморіалі Георгія Агзамова, який відбувся в Ташкенті. 2014 року переміг на меморіалі Мечислава Найдорфа у Варшаві[4], а також поділив 1-ше місце (разом з Юрієм Кузубовим) в Абу-Дабі[5].

Багаторазовий представник Вірменії на командних змаганнях, зокрема:

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 лютого 2013 року, досягнувши 2663 очок займав тоді 82-ге місце в світовому рейтинг-листі ФІДЕ, одночасно займаючи 5-те місце серед вірменських шахістів[9][10].

1 жовтня 2020 року Веслі Со звинуватив Петросяна в нечесній грі у півфіналі та фіналі Chess.com 2020 PRO Chess League[en] (тоді Со був восьмим у світі). Петросян відповів довжелезним повідомленням, яке містило вислови на зразок «Ти найбільший невдаха якого я коли небудь бачив! Ти робив ПІПІ у свої памперси коли я перемагав гравців набагато сильніших за тебе! [sic[11][12]. Chess.com встановив, що Петросян порушив правила щодо чесної гри, внаслідок чого його команда Вірменські Орли була позбавлена перемоги й дискваліфікована. Chess.com та PRO Chess League ввели довічний бан Петросяну[13].

Зміни рейтингу

ред.
Зміни рейтингу Ело[14]

Примітки

ред.
  1. Armenia revels in its chess prowess (брит.). 26 вересня 2009. Процитовано 24 червня 2022.
  2. OlimpBase
  3. Archives 2005: Open Général
  4. MetLife Warsaw Najdorf Chess Festival — Gr. A
  5. Yuriy Kuzubov wins Abu Dhabi Masters on tie-break
  6. OlimpBase
  7. OlimpBase
  8. OlimpBase
  9. Top lists records: Petrosian, Tigran L.
  10. Rating Progress Chart: Petrosian, Tigran L.
  11. Chess's cheating crisis: 'paranoia has become the culture'. the Guardian (англ.). 16 жовтня 2020. Процитовано 24 червня 2022.
  12. Cheating controversy at Pro Chess League. Chess News (англ.). 5 жовтня 2020. Процитовано 24 червня 2022.
  13. League (PROChessLeague), PRO Chess. Saint Louis Arch Bishops 2020 PRO Chess League Champions; Armenia Eagles Disqualified. Chess.com (амер.). Процитовано 24 червня 2022.
  14. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела

ред.

Посилання

ред.