Петросян Аршак Багратович

Аршак Баграті Петросян (вірм. Արշակ Բագրատի Պետրոսյան; нар. 16 грудня 1953, Єреван) — вірменський шахіст i шаховий тренер (Старший тренер ФІДЕ від 2004), гросмейстер від 1984 року.

Аршак Баграті Петросян
Оригінал імені вірм. Արշակ Բագրատի Պետրոսյան
Варшава, 2013 рік
Варшава, 2013 рік
Країна СРСР СРСР
Вірменія Вірменія
Народження 16 грудня 1953(1953-12-16) (68 років)
Єреван
Титул гросмейстер (1984)
Піковий
рейтинг
2514 (липень 1999 року)
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Месропа Маштоца медаль Мовсеса Хоренаці медаль «За заслуги перед Вітчизною» (Вірменія) 1-ї ступені

Шахова кар'єраРедагувати

1970 року поділив 2-ге місце на юнацькому турнірі в Шілде. У 1974 i 1976 роках двічі перемагав на чемпіонаті Вірменської РСР[1]. Перші успіхи на міжнародній арені припадають на початок 1980-х років. 1980 року поділив 1-ше місце в Єревані (разом з Віталієм Цешковським, перед, зокрема, Олегом Романишиним, Михайлом Талем i Рафаелем Ваганяном), а також переміг в Албені. У 1981 році посів 3-тє місце у Львові (позаду Олега Романишина i Михайла Таля, перед, зокрема, Олександром Бєлявським), а також поділив 1-3-тє місця в Баньє. 1983 року поділив 1-ше місце в Новому Саді (разом з Яном Плахеткою i Сергієм Макаричевим) а також поділив 2-3-тє місця в Баньє. У 1984 році переміг на щорічному турнірі в Єревані (випередивши, зокрема, Найджела Шорта i Смбата Лпутяна). Крім того 1987 року поділив 2-ге місце в Будапешті.

Після розпаду Радянського Союзу належав до когорти провідних вірменських шахістів. У 1993 році представляв команду країни на командному чемпіонаті світу, у 1992 i 1996 роках — на шахових олімпіадах (у 1992 році виборов у командному заліку бронзову нагороду), a 1999 року — на командному чемпіонаті Європи (здобув золоту медаль в командному заліку)[2]. На 1990-ті роки припадає низка успіхів у таких містах як, зокрема: Птуй (1993, посів 1-ше місце), Львів (1995, поділив 1-ше місце позаду Андрія Максименка i Доріана Рогозенка, разом з Адріяном Михальчишиним), Дортмунд (1995, турнір open, поділив 1-ше місце разом зі Сергієм Смагіним i Йожефом Пінтером), Дортмунд (1998, посів 2-ге місце позаду Адріяна Михальчишина), Птуй (1998, поділив 1-ше місце разом з Радо Брглезом), Дортмунд (2000, поділив 2-ге місце після Екхарда Шміттділя, разом з Аркадієм Найдічем i Золтаном Варгою).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 1999 року, досягнувши 2514 пунктів пунктів, посідав тоді 10-те місце серед вірменських шахістів[3]. Від 2000 року не бере участі в турнірах під егідою ФІДЕ[4].

Аршак Петросян доводиться тестем i тренером одному з провідних шахістів світу Петерові Леко[5]. Від 2004 року має найвище тренерське звання Старший тренер ФІДЕ. На шаховій олімпіаді 2006 у Турині був тренером збірної Вірменії, коли та виборола золоті нагороди[6].

Зміни рейтингуРедагувати

Зміни рейтингу Ело[7]

ПриміткиРедагувати

  1. Champions of Armenia. Процитовано 2010-02-06. 
  2. OlimpBase. Процитовано 2010-02-06. 
  3. ФІДЕ rating history :: Petrosian, Arshak B.
  4. benoni.de/schach/elo: Petrosian, Arshak B. Процитовано 2010-02-06. 
  5. Peter Leko: 'I'm not the kind who takes unnecessary risks...'. Процитовано 2010-02-06. 
  6. National Olympic Committe of Armenia. Процитовано 2010-02-06. 
  7. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати