Петрова Ксенія Семенівна

Ксе́нія Семе́нівна Петро́ва
рос. Петрова, Ксения Семёновна
Народилася 1892(1892)
м. Бугуруслан, Самарська губернія
Померла 1942(1942)
с-ще Ст. Сосни Клявлинського району Куйбишевської області
Країна Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність поетеса, драматург, педагог
Мова творів ерзянська
Напрямок реалізм
Жанр вірш, п'єса
Magnum opus драма «Ташто койсэ»

Ксе́нія Семе́нівна Петро́ва (*1892, Бугуруслан Самарської губернії — †1942, с-ще Старі Сосни Клявлинського району Куйбишевської області) — ерзянський драматург і поет, педагог.

Біографічні відомостіРедагувати

Народилась у родині ерзянських селян. Грамоту засвоїла самотужки. Екстерном склала іспити в Бугуслані на звання народного вчителя (1919).

З 1920 — завідувач місцевого відділу освіти. У 1921 — завідувачка Мордовської секції Головполітосвіти й інструктор Наркомату національностей (Москва).

1923 повернулася на батьківщину, працювала зав. семирічною школою в с. Бінарадка Старобуянської волості Самарської губернії. У 1926—1932 — викладач ерзянської мови Мало-Толкайського педагогічного технікуму, в 1932 — ерзянської мови та літератури в Саранську. 1936—1942 — вчитель у рідному селі.

Літературна діяльністьРедагувати

Творчу діяльність Петрова розпочала з віршів та одноактних п'єс (1926, газета «Якстере теште» — «Червона зірка» та журнал «Сятко» — «Іскра»), присвячених перетворенням у ерзянських селах: «Гайги вирь» («Ліс, що дзвенить», 1932), «Батрачкань морыне» («Пісня батрачки», 1933) тощо.

П'єса «1921 рік» — про голод у фіно-угорському Поволжі — ставилася колективами селянської художньої самодіяльності. У 1933 у журналі «Сятко» була надрукована п'єса «Кода сынь глушасть» — «Як вони глушили» (про участь ерзянського народу в повстаннях 1905—1907 проти російського колоніалізму). Подіям Ерзяно-російської війни 1918-1921 присвячена драма «Кизэнь ве» («Літня ніч», 1933).

Драма Петрової «Ташто койсэ» («За звичаєм», 1933) — один з найкращих творів ерзянської драматургії 1920—30—х рр. про долю жінки в умовах окупованого ерзянського села.

ДжерелаРедагувати

  • Мордовия. Кто есть кто. Энциклопедический словарь—справочник. — Ульяновск, 1997. — с.317.