Петринко Василь Андрійович

Васи́ль Андрі́йович Петри́нко — молодший сержант Збройних сил України, розвідник, 3-й окремий полк спеціального призначення.

Петринко Василь Андрійович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 1992(1992)
Кіровоград
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Alma Mater Центральноукраїнський національний технічний університет
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
3rd SpecOps Regt UAF 2021 emblem 01.png
 3 ОП СпП
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

З життєписуРедагувати

Зазнав важкого поранення поблизу російського кордону під Ізвариним 15 липня у боях із терористами. Довго був без свідомості через поранення в голову, спроби військових пробитися та вивезти поранених через контрольовану терористами територію закінчилися невдачею. Щоби врятувати Василю життя його переправили в місто Гуково Ростовської області. В Росії провели операцію — зробили трепанацію черепа, видалено велику гематому й осколок.

З допомогою консула України та Червоного Хреста через тиждень переправлений в Київ, у нейрохірургічне відділення Головного військового клінічного госпіталю. Стан залишається важким, 2 тижні перебував у комі при високій температурі, згодом почав самостійно дихати, ліва частина тіла реагує на дотик; впізнає матір та товарищів по службі, почав говорити окремими словами. 20 серпня переведений з реанімації до загальної палати, попереду довготривала реабілітація.

1 червня 2016 року студент кафедри кібербезпеки та програмного забезпечення ЦНТУ Василь Петринко захистив на відмінно дипломний проект «Розробка системного програмного забезпечення центру розподілу ключів для банківської системи» і здобув кваліфікацію спеціаліста з системного програмування.

НагородиРедагувати

14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

ДжерелаРедагувати