Петриковський ґебіт
Пе́триковський ґебі́т (нім. Kreisgebiet Petrikow «Петриковська округа») — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Житомир райхскомісаріату Україна з центром у Петрикові.
| Kreisgebiet Petrikow Петриковський ґебіт |
|
|---|---|
| Держава | .svg){kind=small} Німецька імперія
|
| Райхскомісаріат | Україна |
| Генеральна округа | Житомир |
| Центр | Петриков |
| Уряд | |
| - Ґебітскомісар | (нім. Hans Röthke) |
| Населення (1943) | |
| - Усього | 103,074 |
| Джерело: territorial.de | |
Історія ред.
У період із 28 червня по 3 вересня 1941 німецькі війська оволоділи територією Поліської області БРСР[1]. Нацистське керівництво постановило приєднати власне поліську (південну) частину Поліської області до райхскомісаріату Україна.
20 жовтня 1941 опівдні[2] на території Житковицького і Петриковського районів Поліської області було утворено Петриковську округу (нім. Kreisgebiet Petrikow) з центром у Петрикові. Одночасно з 20 жовтня 1941 по 31 березня 1943[2] на території Лельчицького і Турівського районів Поліської області існувала Лельчицька округа (нім. Kreisgebiet Leltschizi) з центром у Лельчицях.[3]
У Лельчицях виходила білоруська газета «Новае жыццё».[4]
1 квітня 1943 тодішні Петриковський і Лельчицький ґебіти об’єдналися в один новий Петриковський ґебіт.
Станом на 1 вересня 1943, Петриковський ґебіт поділявся на 4 німецькі райони: Житковицький (нім. Rayon Shitkowitschi), Лельчицький (нім. Rayon Leltschizy), Петриковський (нім. Rayon Petrikow) та Турівський (нім. Rayon Turow).[2] Спочатку гебітскомісаром цієї округи був штандартенфюрер СА Ганс Ретке (нім. Hans Röthke), а з жовтня 1943 року — Гердт (нім. Hördt).
30 червня 1944 року[5] адміністративний центр округи відвоювали радянські війська.
Примітки ред.
- ↑ Мозырь: История. 1941 - 1944 (рос.)
- ↑ а б в Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945.(нім.)
- ↑ Verein für Computergenealogie: Kreisgebiet Leltschizy (нім.)
- ↑ С. В. Стельникович. ОФІЦІЙНА УКРАЇНОМОВНА ПРЕСА ГЕНЕРАЛЬНОГО ОКРУГУ «ЖИТОМИР»
- ↑ Офіційний сайт Петриковського райвиконкому (рос.)