Відкрити головне меню

В'ячеслав Володимирович Першин (нар. 18 жовтня 1940, Кизил-Арват, Туркменська РСРпом. 27 серпня 2008, Черкаси, Україна) — радянський футболіст, згодом — радянський та український тренер, виступав на позиції захисника. Майстер спорту СРСР (1966), Заслужений тренер УРСР (1989).

Ф
В'ячеслав Першин
Вячеслав Першин.jpg
Особові дані
Повне ім'я В'ячеслав Володимирович Першин
Народження 18 жовтня 1940(1940-10-18)
  Кизил-Арват, Туркменська РСР
Смерть 27 серпня 2008(2008-08-27) (67 років)
  Черкаси, Україна
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
СРСР секція СЮП (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1962 СРСР «Авангард» (Т) 4 (0)
1962 СРСР СКА (Львів) 7 (0)
1963—1967 СРСР «Трудові резерви»/«Зоря» (Л) 146 (1)
1967 СРСР «Даугава-РЕЗ» (Р) 1 (0)
1968 СРСР «Шахтар» (Д) 17 (0)
1968—1969 СРСР «Сільбуд»/Будівельник (П) 37 (1)
1970 СРСР «Десна» 27 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1980—1983
1984
1985
1987—1989
1996
1998
2002
2003
2004
2005
2007—2008
СРСР «Торпедо» (Л)
СРСР «Океан» (Керч)
СРСР «Поділля» (Хм)
Україна «Нива-Нафтовик» (К)
Україна «Торпедо» (З)
Україна «Черкаси»
Україна «Черкаси»
Росія «Волга» (Т)
Україна «Колос» (Ч)
Україна «Златокрай» (З)
Україна «Ходак»
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравцяРедагувати

Вихованець московського футболу, В'ячеслав починав грати в юнацькій команді стадіону «Юних піонерів». На початку 1960-х років переїхав в Україну, де дебютував за який виступав у класі «Б» «Авангард» з Тернополя, а пізніше «проходив службу» в армійській команді Львова.

У 1963 році В'ячеслава запрошують в луганську команду «Трудові резерви», яку тренував Герман Зонін.

Фланговий захисник досить швидко завоював місце в стартовому складі команди, незабаром отримала нову назву — «Зоря». Фізично міцний, впевнений в собі, жорсткий в єдиноборствах, Першин став стрижневим гравцем луганського клубу 1960-х років. У грі відрізнявся точним вибором позиції, сміливістю й самовіддачею. У сезоні 1966 року народження, луганчани, фінішувавши першими в своїй підгрупі й вигравши перехідний турнір, завоювали путівку до першої групи класу «А». У наступному сезоні В'ячеслав дебютував за луганський клуб у вищому дивізіоні радянського футболу, але через розбіжності з тренерами покинув команду, виїхавши в ризьку «Даугаву». Втім, у латвійському клубі надовго не затримався й незабаром повернувся в Україну.

Першу частину сезону 1968 року відіграв у донецькому «Шахтарі», після чого перейшов у полтавський «Сільбуд», який тренував Олександр Алпатов, який добре знав Першина ще з часів роботи тренером у луганській «Зорі». Досвідчений захисник легко вписався в ігровий стиль полтавської команди, яка за підсумками того сезону зайняла 5 місце. Відігравши в Полтаві ще один сезон, перебрався в чернігівську «Десну», яка стала останньою командою в ігровій кар'єрі футболіста.

Кар'єра тренераРедагувати

Залишивши активну ігрову кар'єру, В'ячеслав Володимирович працював тренером у луганському спортінтернаті. У 1974 році був начальником команди в івано-франківському «Спартаку», після чого знову повернувся до роботи дитячого тренера в спортінтернат. Серед його вихованців були такі відомі футболісти, як Олександр Бережний, Сергій Журавльов. У 1977 році Першин переходить на тренерську роботу в ворошиловградську «Зорю», помічником очолював команду Йожефа Сабо, а по закінченню сезону, разом з ним перебирається до Києва, де працював з армійською командою столиці України.

У 1979 році входив у тренерський штаб луцького «Торпедо», а ще через рік був призначений старшим тренером волинської команди. Втім, перший досвід самостійної роботи на чолі футбольного колективу був не дуже вдалим, команда провела сезон не рівно, в результаті посівши 20 місце в турнірній таблиці. У 1984 році очолював керченський «Океан», а наступного сезону, протягом першого кола, був наставником хмельницького «Поділля».

У 1987 році, В'ячеслав Володимирович очолив черкаський «Дніпро», який втратив на той час статус команди майстрів. Здобувши перемогу в чемпіонаті УРСР серед команд колективів фізкультури, підопічні Першина повернули Черкасам прописку в другій лізі. Черкаський колектив тренував до травня 1989 року, після чого віддавши кермо влади командою Рудольфу Козенкова, кілька років працював в аматорському футболі. Уже в незалежній чемпіонаті України, нетривалий час входив в тренерський штаб команди «Нафтовик» (Охтирка), пізніше тренував аматорський колектив «Нива-Нафтовик» з Корсунь-Шевченківського. Навесні 1998 року очолив запорізьке «Торпедо», але провівши на чолі команди чотири поєдинки, залишив свій пост, повернувшись до Черкас де прийняв місцевий клуб, який тренував до кінця першого кола. У березні-квітні 2002 року, після чергової зміни тренера, В'ячеслав Володимирович знову був біля керма команди з Черкас. З літа 2002 року Першин працював помічником Вадима Добіжі в тверській «Волзі», яка втратила на той час професіональний статус[1]. У 2003 році досвідченого наставника призначають головним тренером колективу з Твері. В'ячеслав Володимирович запрошує своїм помічником Олександра Кирилюка[2]. Тренерам вдається створити боєздатний колектив. Здобувши перемогу в регіональній першості «Золоте кільце», клуб знову повертається до другої ліги чемпіонату Росії. Повернувшись в Україну, Першин працював з аматорськими колективами «Колос» (Чорнобай) і «Златокрай» (Золотоноша). У 2006 році знову був у тренерському штабі черкаського «Дніпра». Останньою командою, з якою працював наставник, бал аматорський клуб [[«Ходак»|«Ходак»]]. Помер В'ячеслав Володимирович Першин 27 серпня 2008 року. На згадку про заслуженого тренера, в Черкаській області, проводиться традиційний футбольний турнір[3].

ДосягненняРедагувати

Як гравцяРедагувати

«Зоря» (Луганськ)

Як тренераРедагувати

«Дніпро» (Черкаси)
«Волга» (Твер)

ВідзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Євген Яковлєв: «Моя мета — відродити тверську «Волгу» (ru). karavan.tver.ru. Архів оригіналу за 2013-09-24. Процитовано 2018-02-16. 
  2. Team 2003. Склад «Волги» 2002 (ru). volgatver.narod.ru. Архів оригіналу за 2013-09-24. Процитовано 2018-02-16. 
  3. Приз пам'яті тренера вручив його син. газета «Черкаський край». 13.04.2012. Архів оригіналу за 2013-09-24. 

ЛітератураРедагувати

  • Олексій Бабешко, Андрій Бабешко. «Шахтарю» - 70 років. Хто є хто. Футболісти «Шахтаря» 1936-2005. — Донецьк : Новый мир, 2005. — С. 95. — 5 000 прим. — ISBN 978-966-107-17-1.

ПосиланняРедагувати