Відкрити головне меню

Пе́рша о́піумна війна́ (англ. First Opium War, кит. 第一次鸦片战争) — війна у 18391842 роках між Великою Британією та маньчжурською династією Цін, що правила Китаєм.

Перша опіумна війна
Опіумні війни
Destroying Chinese war junks, by E. Duncan (1843).jpg
Британський корабель розбиває цінські джонки.
Дата: 18 березня 183929 серпня 1842[1]
Місце: Китай
Результат: Перемога британців; Нанкінський договір
Територіальні зміни: Гонконг перейшов до Великої Британії
Сторони
Велика Британія Династія Цін
Командувачі
Лорд Пармерстон Міньнін
Військові сили
19 000 [2] 200 000
Втрати
69 убито,
451 поранено
18 000–20 000
Casualties source:[2]

Зміст

ПричиниРедагувати

В 17-18-му століттях продаж товарів з Китаю (в основному шовк, порцеляна та чай) в Європу створив торговий дисбаланс між династією Цин Китаю та Британською імперією. Європейські моряки ввозили товари в Китай через єдиний дозволений на то порт в місті Кантон. Таким чином влада Китаю могла контролювати торгові потоки з Європою. Щоб порушити дисбаланс торгівлі, Британська Ост-Індійська компанія, почала продавати опіум, вирощений в Індії, через незалежних торговців в обмін на срібло. Опіум транспортували до Китайського узбережжя, де місцеві посередники заробили величезні прибутки, продаючи ліки всередині Китаю. Наплив наркотиків змінив китайський торговий профіцит, вимивав з ринку срібло та збільшив кількість наркозалежних всередині країни.

Коли урядовий комісар в м. Кантоні Лінь Цзе-сюй в травні 1839 року вжив рішучих заходів проти масового контрабандного довозу опіуму, конфіскувавши його у британців і знищивши, британський флот без оголошення війни почав воєнні дії проти Китаю. Непідготовлена і погано озброєна китайська армія зазнала поразки. Незважаючи на опір китайської армії, британські війська захопили і пограбували міста Нінбо, Амой, Шанхай та острови Гонконг і Чжоушань, підступили до Нанкіна. Уряд Китаю капітулював перед агресором і 29 серпня 1842 року підписав з Великою Британією Нанкінський договір — перший нерівноправний для Китаю договір.

НаслідкиРедагувати

За результатами мирного договору Велика Британія отримала у довічне користування острів Гонконг, а також відкрила свої торгові представництва у містах Шанхай, Нінбо, Амой, Фучжоу та Кантон, створивши домінуючи умови для британської колоніальної торгівлі.

Перша опіумна війна стала початком тривалого періоду послаблення держави і громадянської смути в Китаї, що призвело до закабалення країни з боку європейських держав і довготривалої депопуляції населення. Так в 1842 р. населення Китаю становило 416 118 200 осіб, з них 2 млн. — наркоманів, у 1881 — 369 183 000 осіб, з них 120 млн. — наркоманів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Le Pichon, Alain (2006). China Trade and Empire. Oxford University Press. pp. 36–37. ISBN 0-19-726337-2.
  2. а б Martin, Robert Montgomery (1847). China: Political, Commercial, and Social; In an Official Report to Her Majesty's Government. Volume 2. James Madden. pp. 81–82.

ЛітератураРедагувати

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • (рос.) Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.