Персі Грейнджер

австралійський піаніст і композитор

Персі Олдрідж Грейнджер[7][8][9][10], також Ґрейнджер[11] (англ. Percy Aldridge Grainger; 8 липня 1882, Мельбурн — 20 лютого 1961, Вайт-Плейнс, штат Нью-Йорк, США) — австралійський піаніст і композитор.

Персі Грейнджер
англ. Percy Grainger
Народився 8 липня 1882(1882-07-08)[1][2][…]
Мельбурн, Вікторія, Австралія[4]
Помер 20 лютого 1961(1961-02-20)[1][2][…] (78 років)
Вайт-Плейнс, Нью-Йорк, США[4]
Поховання West Terrace Cemeteryd
Країна  Австралія
 США
Діяльність піаніст, композитор, саксофоніст, диригент, музикознавець, музичний етнограф, викладач університету
Alma mater Консерваторія Гоха
Вчителі Луї Пабстd і Джеймс Квастd
Знання мов англійська[1][5]
Заклад Нью-Йоркський університет
Членство Американська академія мистецтв та літератури
Жанр класична музика
Magnum opus County Derry Aird, Afterwordd і Shallow Brownd
Конфесія атеїзм
Батько John Harry Graingerd
Мати Rose Annie Aldridged[6]
IMDb ID 0334448

Біографія ред.

Навчався грі на фортепіано у матері, у 189293 роках — у Л. Пабста у Мельбурні. З 1894 року жив у Німеччині, брав уроки фортепіанної гри у Джеймса Кваста у Франкфурті, потім у Ферруччо Бузоні. З 1902 року гастролював у багатьох країнах, у 1913 році в Росії. У 190914 роках жив в Англії, з 1914 — у США. У 191931 роках вів літні курси в Музичному коледжі у Чикаго. У 1935 році заснував музей музичної культури у Мельбурні.

Грейнджер робив різні обробки своїх творів. Займався вивченням музичного фольклору, особливо англійського та ірландського. Під впливом знайомства з Е. Грігом (у 1906 році) збирав і робив обробка народних пісень різних країн. Одним з перших застосував для запису фонограф (опублікував записи у 1908 році). Фольклорні елементи Грейнджер використовував у багатьох творах, написаних у різних жанрах, у тому числі у великому хоровому циклі за «Книгою джунглів» Редьярда Кіплінга (1898—1947). Відома фортепіанна парафраза Грейнджер на тему «Вальсу квітів» з «Лускунчика» Петра Чайковського. Грейнджер експериментував у застосуванні елементів лінеарності, поліритмії та інших сучасних прийомів письма. Видав збірку «Англійська готична музика» («English Gothic music», спільно з Д. А. Г'юзом).

Твори ред.

  • для оркестру (у тому числі камерного):
    • Мок Морріс (1911),
    • Ірландські мелодії графства Деррі (Irish tunes from county Derry, обробка, 1911),
    • Колоніальна пісня (Colonial song, з 2 солістами, 1912),
  • сюїти:
    • У горіховій шкаралупі (In a nutshell, з фортепіано, 1905—16),
    • Данська народна пісня (Danish folk-song, 1937),
    • Молодіжна (Youthful suite, 1899—1943),
    • Гімн врожаю (Harvest Hymn, 1933);
  • для духового оркестру:
    • Сила Риму і християнське серце (The power of Rome and the Christian heart, 1919; обробка для дерев'яних і мідних духових — 1937, 2-а ред. 1948),
    • Англійський танець (English dance, з органом, 1925),
    • 2 Пісні пагорба (Hillsongs, для 23 і для 24 соло-інструментів, 1902 і 1907);
  • п'єси для воєнного оркекстру;
  • камерно-інструментальні ансамблі (у тому числі п'єси для фортепіано у 4 і в 6 рук);
  • хори — Пісня-марш демократії (Marching song of democracy, з органом і оркестром, 1916), хори (з камерним ансамблем) на слова Редьярда Кіплінга, з духовим оркестром, з фортепіано, a cappella, у тому числі обробка народних пісень;
  • пісні.

Примітки ред.

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Encyclopædia Britannica
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119249294 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. CONOR.Sl
  6. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  7. Самобутність культури народів Австралії та Океанії. Музика і кіно // Історія культури зарубіжних країн: навч.-метод. посіб. для студентів ВНЗ / Т. В. Бундюченко. — Миколаїв: Гельветика, 2015. — 311 с.
  8. Гінзбург Семен Львович [Архівовано 13 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Українська енциклопедія джазу / Володимир Симоненко. — Київ: Центрмузінформ, 2004. — С. 31
  9. Портрет великого киянина на Венеційській бієнале 1912 року [Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.] / О. Сидор // Сучасне мистецтво. — 2014. — Вип. 10. — С. 191, 193, 194
  10. Сміховий вектор композиторських пошуків Марка-Андре Амлена / К. В. Підпорінова // Аспекти історичного музикознавства. — 2019. — Вип. 15. — С. 163
  11. Міц О. Р. Творчість М. Мошковського в контексті фортепіанного мистецтва другої половини XIX — початку ХХ століття [Архівовано 13 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства (доктора філософії) за спеціальністю 17.00.03 — «Музичне мистецтво». — Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, Міністерство культури та інформаційної політики України, Харків, 2021. — С. 106

Література ред.

  • Parker D. Ch., Persy Aldridge Grainger. A study, N. Y.- Boston, 1918;
  • Taylor R. L., The running pianist, N. Y., 1950;
  • Olsen S., Percy Grainger, Oslo, 1963.
  • Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.