Переґрін Тук
англ. Peregrin Took
Народився 2990 р. Т.Е.
Помер 65 р. Ч.Е. (104 роки)
Поховання Гондор, Мініс-Тіріт
Країна Шир
Місце проживання Тукборо, Шир
Діяльність мечник
Членство Fellowship of the Ringd
Титул тан Ширу, лицар Ґондору
Посада Тан
Рід Туки
Батько Паладін Тук
Мати Шипшина Бенкс
Брати, сестри Pearl Tookd, Pimpernel Tookd і Pervinca Tookd
У шлюбі з Діаманта з Довгої Улоговини
Діти Фарамир

Переґрін Тук, скорочено Піппін — персонаж трилогії Дж. Р. Р. Толкіна «Володар Перстенів».

ЖиттєписРедагувати

Народився: 2990 рік Третьої епохи. Помер: 70 рік Четвертої епохи. Титули: тан Ширу, лицар Ґондору, зброєносець Денетора.

Син Паладіна Тука, який був таном Ширу. А тому у 13 році Четвертої епохи після його смерті Переґрін Тук успадкував цей титул. Найкращий друг — Меріадок Брендіцап, його двоюрідний брат.

Разом з Меріадоком, Семом та Фродо вирушив до Рівенделлу у 3018 році Третьої епохи. Під час подорожі потрапляв у пригоди у Пралісі та на Могильниках. У Рівенделлі увійшов до Братства Персня. Це було не так легко, бо він був наймолодшим (навіть не досяг гобітського повноліття у 33 роки). Елронд Напівельф, володар Рівенделлу, був категорично проти його включення, та Піпіна підтримав Ґандальф.

В одному із залів Морії на Піпіна щось найшло і він кинув камінь у колодязь. Це призвело до того, що через деякий час на Братство напали орки, а згодом і Балроґ, що прокинувся. Ґандальф та Балроґ упали в Морійську прірву, а решта Братства вийшло з Морії та попрямувало до Лотлорієну. А в цей час на Братство йшло полювання. Урук-гаї отримали від Сарумана наказ, що гобітів треба брати живцем. Біля Амон-гену Боромир, захищаючи Переґріна та Меріадока, загинув, а їх полонили. По їхніх слідах вирушили Араґорн, Ґімлі та Леґолас. Піпін кинув брошку від ельфійського плаща, отриману в Лотлорієні, щоб вони змогли знайти слід.

Проте в банді урук-гаїв були уруки з Мордора та гобліни Морії. Виникла суперечка: частина вважала, що полонених треба вести до Сарумана, частина — що до Саурона, а деякі вважали, що їх просто потрібно з'їсти. А тут рогірими, територіями яких прямували до Ізенґарду, напали на цю банду, і гобітам вдалося втекти. Вони потрапили до Чарівного Лісу, де гуляли енти. Зуміли знайти спільну мову з Деревобородом, він дав їм притулок і до того ж, напоїв чарівним ентійським напоєм, завдяки чому Меріадок та Переґрін стали найвищими гобітами за всю історію.

Гобіти розповіли ентам про зраду Сарумана. А оскільки ті ненавиділи орків, ще й Саруман почав вирубувати дерева, енти на чолі з Деревобродом зруйнували Ізенґард. Там вони зустрілися з Ґандальфом, Араґорном, Ґімлі, Леґоласом.

Ґріма кинув палантиром у Ґандальфа та Сарумана, коли ті вели бесіду. Піпін підібрав його, та Ґандальф забрав його собі. Потім Переґріну забажалося глянути у палантир, він викрав чарівну кулю у Ґандальфа, коли той спав. Він мав страшне зіткнення з самим Сауроном. Та Ґандалф не довго мав образу на Піпіна, бо зрозумів, що сам би міг опинитися на його місці, що було б дуже небезпечно. Він узяв Переґріна з собою до Мінас Тіріта, де гобіт склав присягу на вірність наміснику Ґондора Денетору Другому. Затоваришував з ґондорським гвардійцем Береґондом.

У битві на полях Пеленнора Піпін майже не брав участі, бо рятував Фарамира від спалення його батьком Денетором. Вирушив у складі Армії Заходу до Чорної Брами. Там брав участь у перемовах з Вустами Саурона. Бився поруч з Береґондом, убив троля, що намагався перегризти гвардійцю горло. Був присутній на коронуванні Араґорна. Той надав йому титул лицаря та безстрокову відпустку. Брав участь у поваленні влади Сарумана та останній битві в історії Ширу.

У 6 році Четвертої епохи одружився з Діамантою з Довгого Логу. У них був один син — Фарамир, який одружився з дочкою Сема. З 13 по 63 рік був таном Шира. Потім переїхав до Ґондору, де разом з Меріадоком доживав свій вік. Померли вони у 70 році (за деякими відомостями — в один день), та були разом поховані в королівській усипальниці. У Четверту епоху підтримував зв'язки між Широм та Об'єднаним королівством.