Київська єпархія ПЦУ
Київська єпархія[1] — єпархія Православної Церкви України на території міста Києва і Київської області.
Михайлівський Золотоверхий монастир | ||||
Основні дані | ||||
Церква | Православна церква України | |||
---|---|---|---|---|
Заснована | 2009 | |||
Юрисдикція |
м. Київ, Бориспільський, Броварський, Бучанський, Обухівський, Фастівський райони Київської області | |||
Єпархіальний центр | Київ | |||
Кафедральний собор | Михайлівський собор | |||
Парафій | 314 | |||
Священиків | 306 | |||
Правлячий архієрей | ||||
Київський і всієї України | ||||
Вікарні архієреї | ||||
Яготинський | архієпископ Олександр (Решетняк) | |||
Макарівський | архієпископ Ізяслав (Карга) | |||
Білогородський | єпископ Іоан (Швець) | |||
Фастівський | єпископ Володимир (Черпак) | |||
Ольвійський | єпископ Епіфаній (Дімітріу) | |||
Васильківський | єпископ Єфрем (Хом'як) | |||
Богуславський | єпископ Арсеній (Пожарний) | |||
Бориспільський | єпископ Авраамій (Лотиш) | |||
Київська єпархія ПЦУ у Вікісховищі |
Історія
ред.Утворена як Переяслав-Хмельницька єпархія УПЦ КП рішенням Священного Синоду від 21 жовтня 2009 року внаслідок розділення Київської єпархії, з якої були виділені райони лівобережної частини Київської області: Переяслав-Хмельницький, Яготинський, Бориспільський, Броварський, Баришівський, Згурівський. [2] Єпархію очолив Димитрій (Рудюк), який отримав титул митрополит Переяслав-Хмельницький і Бориспільський.
27 липня 2010 року керуючим Переяслав-Хмельницькою єпархією призначено єпископа Епіфанія (Думенка).
28 червня 2013 року, рішенням архієрейського собору, єпархію було розширено до території всієї Київської області, титул єпархіального архієрея змінено на Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський. Парафії міста Києва продовжували перебувати у Київській єпархії УПЦ КП, єпархіальним архієреєм якої залишався предстоятель УПЦ КП, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.[3]
Рішенням Священного Синоду УПЦ КП від 13 грудня 2017 року (Журнал засідання № 38) Переяслав-Хмельницька єпархія перейменована на Переяславську, а титул архієрея змінено на Переяславський і Білоцерківський.[4].
Після Об'єднавчого собору правлячий архієрей Переяславської єпархії Епіфаній (Думенко) став предстоятелем новоутвореної ПЦУ. Фактично розпочалось об'єднання Переяславської єпархії з Київськими єпархіями УПЦ КП та УАПЦ. 5 лютого 2019 року на першому засіданні Священного Синоду ПЦУ було ухвалено, що почесний патріарх Філарет (Денисенко) продовжує керівництво Київською єпархією у складі парафій та монастирів м. Києва (за виключенням Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва), які перебували у його підпорядкуванні до Об'єднавчого собору[5], проте 24 червня це рішення було скасовано і парафії Києва були остаточно підпорядковані митрополитові Київському.[6]
2 лютого 2023 року рішенням Синоду ПЦУ зі складу Київської єпархії виділено Білоцерківську у межах Білоцерківського району Київської області.[7]
2 лютого 2024 року рішенням Синоду ПЦУ зі складу Київської єпархії виділено Вишгородську у межах Вишгородського району Київської області.[8]
Архієреї
ред.Вікарії Переяславські
ред.- 7 червня 1992 — 25 липня 1992 — Спиридон (Бабський)
- 9 вересня 1992 — 25 грудня 1993 — Антоній (Масендич)
- 1995 — 1997 — Нестор (Куліш)
- 16 червня 2000 — 21 жовтня 2009 — Димитрій (Рудюк)
Правлячі
ред.- 21 жовтня 2009 — 27 липня 2010 — Димитрій (Рудюк)
- 27 липня 2010 — 15 грудня 2018 — Епіфаній (Думенко)
З 15 грудня 2018 року єпархія є центральною у Православній церкві України, її правлячим архієреєм є Митрополит Київський і всієї України, а у разі овдовілої кафедри — старший за хіротонією місцеблюститель.
Структура
ред.Монастирі
ред.- Межигірський Спасо-Преображенський монастир - намісник: архімандрит Спиридон (Матіящук) [9]
Світлини парафій
ред.-
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
-
Храм Святого Рівно-Апостольного Великого князя Володимира у м. Васильків
Примітки
ред.- ↑ "УПРАВЛІННЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ (ПЦУ)" в ЄДР. [Архівовано з першоджерела 24 квітня 2019.].
- ↑ Журнали засідання Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату від 21 жовтня 2009 року під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА
- ↑ Засідання Архієрейського Собору (28 червня 2013 р.). https://www.cerkva.info. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 7 лютого 2020.
- ↑ Журнали засідання Священного Синоду 13 грудня 2017 р. https://www.cerkva.info. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 7 лютого 2020.
- ↑ Журнали засідання Священного Синоду від 5 лютого 2019 р. https://www.pomisna.info/. Православна церква України. 5 лютого 2019. Архів оригіналу за 22 липня 2022. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Журнали засідання Священного Синоду від 24 червня 2019 р. https://www.pomisna.info/. Православна церква України. 24 червня 2019. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Офіційне повідомлення про засідання Священного Синоду 2 лютого 2023 р. https://www.pomisna.info/. Православна церква України. 2 лютого 2023. Архів оригіналу за 2 лютого 2023. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Документи засідання Священного Синоду 2 лютого 2024 р. https://www.pomisna.info/. Православна церква України. 5 лютого 2024. Архів оригіналу за 5 лютого 2024. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Відбулося чергове засідання Священного Синоду. https://www.pomisna.info/. Православна церква України. 5 грудня 2019. Архів оригіналу за 5 Грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
Джерела
ред.- http://www.cerkva.info/uk/news/visti/719-persha-sluzhba.html
- http://old.cerkva.info/2007/12/31/richnycja.html [Архівовано 17 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://old.cerkva.info/2009/12/08/perejaslav.html [Архівовано 17 Березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про православ'я. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |