Перетяткович Мар'ян Мар'янович

Мар'ян Мар'янович Перетяткович (23 серпня 1872, с. Усичі Волинської губернії — 22 травня 1916, Київ) — український архітектор і вчитель. В архітектурній творчості Перетятковича модерн змішувався із середньовічними мотивами, а також з рисами неокласицизму, неоренесансу і російського стилю.

Перетяткович Мар'ян Мар'янович
Народився 23 серпня 1872(1872-08-23)
Усичі, Торчинська волость, Луцький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер 22 травня 1916(1916-05-22) (43 роки)
Київ, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Місце проживання Санкт-Петербург[1]
Діяльність архітектор
Alma mater Інститут цивільних інженерівd (1901) і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1906)
Заклад Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут

Біографія ред.

 

Народився в сім'ї поміщика 23 серпня 1872 року в с. Усичі Луцького повіту Волинської губернії. Після закінчення Рівненського училища в 1890 році поступив на військову службу, з якої пішов в запас в 1896 році зі званням козацького сотника. В 1901 році закінчив Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет. В19011906 роках подовжив навчатися в Вищому художньому училищі Петербурзька академія мистецтв. Дипломна робота «Зал для народних зборів» була виконана у майстерні професора Леонтія Миколайовича Бенуа. В 1907 році М. М. Перетяткович був відісланий для завершення навчання в Італію та Францію. На думку мистецтвознавця М. В. Нащокіної, під час поїздки на формування творчого стилю М. М. Перетятковича вплинули майстри фінського модерну Л. Сонк и Е. Саарінен.

Після повернення із закордону працював помічником у таких архітекторів, як Барановський Гавриїл, Рерберґ Іван, Сюзор Павло. Багато проєктів здійснив у співавторстві з Мар'яном Лялевичем. В 1913 році удостоївся звання академіка архітектури.

Обширну архітектурну практику поєднував з викладацькою діяльністю. З 1904 по 1910 роки М. М. Перетяткович був викладачем Технологічного інституту, Вищих Жіночих Політехнічних курсів. Читав курс лекцій в Вищому художньому училищі Петербурзька академія мистецтв. В 19101912 роках брав участь в складанні «Проєкта преобразования Санкт-Петербурга» під керівництвом архітекторів Ф. Є. Єнакієва і Л. М. Бенуа.

Крім проєктної та викладацької діяльності, М. М. Перетяткович був членом таких громадських організацій, як Императорское Санкт-Петербургское Общество архитекторов, Общество архитекторов-художников, Рада Музею Старого Петербурга, працював у Комісії з вивчення та опису пам'яток Старого Петербурга, працював у редакційній раді журналу «Зодчий».

Помер від інфаркту 22 травня 1916 року в Києві.

Проєкти і споруди ред.

Санкт-Петербург — Петроград ред.

  • Храм Лурдської Божої Матері, разом з Л. Н. Бенуа 19031909
  • Конкурсний проєкт дохідного будинку А. Н. Перцова (19051908), НЕСТВОРЕНО
  • Конкурсний проєкт Ситного ринку, разом з М. С. Лялевичем та Ф. Е. Вишинським 1906, 4 варіанта, НЕСТВОРЕНО
  • Проєкт Дом ленинградской торговли|будинку Гвардійського економічного товариства 1907, НЕСТВОРЕНО
  • Конкурсний проєкт Палацу мира (1907, Гаага), НЕСТВОРЕНО
  • Зал засідання Держ ради в Маріїнському палаці, автор-будівельник Л. Н. Бенуа (19071908
  • Трамвайний міст через Фонтанку, разом із Г. Г. Кривошеїним 1908, пролітна будова знята, збереглися берегові устої
  • Дім страхового товариства «Саламандра», при участі Н. Н. Вєрьовкіна 19081909
  • Церква Христа Спасителя в пам'ять Гефсиманської битви і святителя Миколая Чудотворця («Спас-на-Водах»), при участі Н. В. Покровського і С. Н. Смірнова 1910, знесений (підірваний у 1932 році)
  • Дохідний дім і торговий банк М. И. Вавельберга (19101912)
  • Дім міських установ, при участі М. С. Лялевича 19121913
  • Будинок Римо-католицького благодійного товариства притулку для хлопчиків 19121913
  • Будинок Російського торгово-промислового банка 19121914
  • Будинок Міністерства торгівлі і промисловості 19121915
  • Залізобетонний звід в головному залі будинку Біржі, разом з Ф. І. Лідвалем 19131914

Москва ред.

  • Участь в проєктуванні Державного музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна по проєкту архітектора Р. И. Клейна 18981900
  • Участь в обробці торгових залів будинку № 14 по Тверській вулиці (Москва) (Єлісєєвський магазин)[ru], разом із В. В. Воєйковим під керівництвом Г. В. Барановського 18981901
  • Участь у декоративній обробці фасадів готелю «Метрополь» 19011903
  • Конкурсний проєкт будинку Московського Купецьких зборів, у співавторстві з М. С. Лялевичем 1905  (1-я премія)НЕСТВОРЕНО
  • Міський будинок дешевих квартир для одиноких імені Г. Г. Солодовнікова, у співавторстві з М. С. Лялевичем (будував арх. Т. Я. Бардт) 1908
  • Будинок Південного Страхового товариства, у співавторстві з І. І. Рербергом, І. А. Голосовим і В. К. Олтаржевським 19091911

Інші міста Російської імперії ред.

  • Віадук, у співавторстві з М. С. Лялевичем 1906, Варшава, конкурс. НЕСТВОРЕНО
  • Церква Олега Брянського в селі Осташ'єво, у співавторстві з С. М. Дешевовим 1915 Волоколамський район Московської області
  • Державний банк 19101914, Ростов-на-Дону.
  • Романівська грязелікарня (будував архітектор Е. Ф. Шреттер 19111914, П'ятигорськ.
  • Конкурсний проєкт санаторію в Єсентуках. Здобув першу премію. Опублікований у щорічнику Товариства архітекторів-художників у Санкт-Петербурзі 1911 року.[2]

Примітки ред.

  1. https://www.polskipetersburg.pl/hasla/peretiatkowicz-peretjatkowicz-marian
  2. Ежегодникъ Общества архитекторовъ-художниковъ. — Вып. 6. — СПб. : Типографія Т-ва А. Ф. Марксъ. — 1911. — С. 156.

Література ред.

  • Зодчий. 1916 г. № 23. Ст. 219, 220. Космачевский Г. «Памяти М. М. Перетятковича».
  • Архитекторы-строители Санкт-Петербурга середины XIX — начала XX века. Справочник. СПб.: «Пилигримм». 1996 г. Стр. 242.
  • Зодчие Санкт-Петербурга. XIX — начало XX века. СПб.: «Лениздат». 1998 г. Стр. 723—745. Гостев И. Е. «Мариан Перетяткович».
  • Труды Государственного музея истории Санкт-Петербурга. Выпуск 17. Кононенко Е. А. — составитель. СПб.: ГМИСПб. 2008 г.
  • Кириков Б. М. М. М. Перетяткович // Строительство и архитектура Ленинграда. — 1973. — № 1. — С. 30—31.

Посилання ред.

Галерея ред.