Перемога (Болградський район)
Перемо́га (до 14.11.1945 Люксембург[1]) — село Бородінської селищної громади, у Болградському районі Одеської області України. Населення становить 585 осіб.
| село Перемога | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Болградський район
|
| Громада | Бородінська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51060050260085571 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1922 |
| Населення | 585 |
| Площа | 0,83 км² |
| Густота населення | 704,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68545 |
| Телефонний код | +380 4847 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°11′26″ пн. ш. 29°20′25″ сх. д. / 46.19056° пн. ш. 29.34028° сх. д.Координати: 46°11′26″ пн. ш. 29°20′25″ сх. д. / 46.19056° пн. ш. 29.34028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
38 м |
| Водойми | Чага |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68540, Одеська область, Болградський район, смт. Бородіно, вул. Миру, 132 |
| Карта | |
  Перемога | |
 Перемога | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія ред.
По завершенню Першої світової війни проблеми населення Бессарабії загострилися. Болючим питанням було малоземелля та безземелля. Жителі Бессарабії неодноразово зверталися до міністерства сільського господарства Румунії з метою вирішення аграрного питання.
Навесні 1919 року румунська окупаційна влада відібрала відібрала у місцевих поміщиків-колоністів частину землі, яка була розподілена між безземельними виходцями із села Виноградівка (Чумлекіой). Село отримало неофіційну назву Новий Чумлекіой.
Масове заселення села розпочалося у 1920—1922 роках, завершилося у 1934—1936 роках.[2]
У 1945 році указом ПВР УРСР село Люксембург було перейменоване в Перемогу.[3]
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 631 особа, з яких 319 чоловіків та 312 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 584 особи.[5]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| болгарська | 84,27 % |
| українська | 5,47 % |
| російська | 4,27 % |
| гагаузька | 3,25 % |
| молдовська | 2,22 % |
| інші | 0,52 % |
Примітки ред.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 935, 995.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 29 травня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ізмаїльської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 9 березня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.