Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації
стаття-список у проєкті Вікімедіа
Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації — об'єкти культурної спадщини України, що занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та не підлягають приватизації.
Регіон | Кількість об'єктів культурної спадщини, що не підлягають приватизації |
---|---|
![]() |
186 |
![]() |
240 |
![]() |
121 |
![]() |
6 |
![]() |
12 |
![]() |
11 |
![]() |
96 |
![]() |
13 |
![]() |
130 |
![]() |
24 |
![]() |
51 |
![]() |
4 |
![]() |
178 |
![]() |
19 |
![]() |
94 |
![]() |
45 |
![]() |
64 |
![]() |
13 |
![]() |
70 |
![]() |
40 |
![]() |
11 |
![]() |
176 |
![]() |
30 |
![]() |
90 |
![]() |
61 |
![]() |
331 |
![]() |
191 |
Історія
ред.Перелік було затверджено 23 вересня 2008 року Законом України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» № 574-VI, набув чинності 17 жовтня того ж року. Був опублікований у[1]:
- «Голосі України» № 198 за 17 жовтня 2008 р.;
- Офіційному віснику України № 79 (стор. 7, стаття 2650, код акту 44674/2008) за 27 жовтня 2008 р.;
- «Урядовому кур'єрі» № 209 від 17 листопада 2008 р.;
- Відомостях Верховної Ради України № 8 (стор. 242, стаття 105) за 20 лютого 2009 р.
12 лютого 2010 року згідно з Законом України „Про внесення змін до Закону України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації»“ № 1887-VI до переліку були внесені зміни[2], якими до пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, було віднесено ще 10[3] об'єктів, зокрема[4][5]:
- будинок колишніх офіцерських зборів, який належить до першої половини XIX століття (Сімферополь), комплекс споруд Лівадійського палацу, великий палац, в якому проходила кримська Ялтинська конференція в 1945 році, церква Воздвиження Хреста Господнього, палац Фредеріка, колодязь з химерами, колона Махмуд-Хана, леви парадного входу Великого палацу, ковані ворота Італійського дворика Великого Палацу, фонтан в Італійському дворику, фонтан Марія в Арабському дворику, фонтан на східному фасаді Великого Палацу, фонтан Лівадія (всі — Крим);
- комплекс палацу Олександра III, зокрема, палац Олександра III, напівкругла опорна стіна з арками, вазами, ліхтарні колонами і фонтанами, опорна стіна з 4-рівневими сходинками, скульптурами сфінкс, вазами, стовпами опорна стіна з вазами і тумбою (Крим);
- монастир Шолдан, що включає великий та малий печерні храми, келії, господарські та інші печерні споруди;
- печерний монастир Чельтер-Мармара, в який включені храмові руїни, печерні господарські споруди та ряд будинків;
- комплекс Юсупівського палацу (Крим);
- замок Паланок (Мукачево, Закарпатська область);
- вілла «Анна» та вілла «Марина» санаторію «Робочий уголок», будинок художника Л. Ф. Лагоріо у місті Феодосія, садово-парковий архітектурний комплекс санаторію «Ялта» ЧФ РФ.
Джерела
ред.- Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» №574-VI від 23 вересня 2008 року на офіційному сайті Верховної Ради України
- ↑ Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» №574-VI від 23 вересня 2008 року - Картка документа на офіційному сайті Верховної Ради України
- ↑ Закон України „Про внесення змін до Закону України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації»“ №1887-VI від 12 лютого 2010 року на офіційному Інтернет-представництві Президента України
- ↑ Закон України „Про внесення змін до Закону України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації»“ №1887-VI від 12 лютого 2010 року на офіційному сайті Верховної Ради України
- ↑ Янукович заборонив приватизацію низки пам'яток культурної спадщини[недоступне посилання]
- ↑ Доповнено перелік пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації