Відкрити головне меню

Перелік голів держави Югославії

стаття-список у проекті Вікімедіа

Це Перелік голів держави Югославії від створення Королівства Сербів, Хорватів та Словенців у 1918 до розпаду Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія у 1992 році. Королівство Югославія було монархією, якою від 1918 до Другої світової війни правив Дім Крагеогієвичів. СФР Югославію спочатку очолював Іван Рібар, Голова Президії Народних Зборів (президент парламенту), а потім президентом Йосипом Брозом Тіто до його смерті[en] у 1980 році, після чого колективний пост федерального президента[en] змінював людину на посаді президента за ротацією з-поміж представників республік. Однак, до 1990 року зазвичай найбільш впливовою була посада Президента Ліги комуністів Югославії[en] (цю посаду часто поєднували з посадою Президента). Після реформ в 1990 році, окремі республіки обрали власних голів країн, але голова держави продовжував змінюватися на основі ротації з-поміж призначених представників республік до остаточного розпаду країни.

Королівство ЮгославіяРедагувати

Королівство Сербів, Хорватів і Словенців було утворене унією Королівства Сербії (Королівство Чорногорія було приєднане до Сербії п'ятьма днями раніше, а регіони Косова, Воєводини та Вардарської Македонії були частинами Сербії до об'єднання) та тимчасової Держави Словенців, Хорватів та Сербів (утвореної з колишніх територій Австро-Угорської імперії) від 1 грудня 1918 року.

До 6 січня 1929 року, Королівство Сербів, Хорватів та Словенців було парламентською монархією. В цей день, Король Олександр I скасував Відованську Конституцію[en] (прийняту в 1921 році), розпустив Національну Асамблею[en] та запровадив персональну диктатуру (так звана Диктатура 6 січня). Він перейменував країну на Королівство Югославії від 3 жовтня 1929 року, та продовжував правити, як de facto абсолютний монарх аж до його вбивства 9 жовтня 1934 року, під час державного візиту до Франції під час перемовин щодо посилення малої Антанти. після його вбивства було відновлено парламентську монархію.

Королівство Югославія було переможене та окуповане від 17 квітня 1941 року після Німецького вторгнення. Формально монархія була скасована від 29 листопада 1945 року.

Всі монархи були членами Дому Карагеоргієвичів. Петро I, попередньо Король Сербії[en] (від 1903 року), був проголошений Королем представниками країн Південних Слов'ян. Королівський рід було продовжено його сином (Олександр I) та онуком (Петро ІІ).

Ім'я Портерт Народження Шлюб Смерть Спадкове право Монарший рід Зауваження
Петро I
1 грудня 1918–
16 серпня 1921
  29 червня 1844
Белград
син Олександр Карагеоргієвича, Принца Сербії та Персіди Ненадович
Принцеса Зорка Чорногорська
1883
5 дітей
16 серпня 1921
Белград
у віці 77
попередньо Король Сербії[en],
проголошений Королем представниками країн Південних Слов'ян
Дім
Карагеоргієвичів
Носив титул «Король Сербів, Хорватів та Словенців». Принц Олександр виконував обов'язки регента протягом його останніх років.
Олександр I
16 серпня 1921–
9 жовтня 1934
  16 грудня 1888
Цетинє
син Петра I та Принцеси Зорки Чорногорської
Марія Югославська
8 червня 1922
3 дітей
9 жовтня 1934
Марсель
у віці 45
син попередника Дім
Карагеоргієвичів
Змінив титул на «Король Югославії» в 1929 році.
Вбитий у Марселі.
Павло
9 жовтня 1934–
27 березня 1941
  27 квітня 1893
Санкт-Петербург
син Принца Арсена Карагеоргійовича та Аврори Павлівни Демидової
Ольга Грецька та Данська
22 жовтня 1923
3 дітей
14 вересня 1976
Париж
у віці 83
кузен (двоюрідний брат) попередника Дім
Карагеоргієвичів
Принц Регент[en] для Петра II.
Петро ІІ
9 жовтень 1934–
29 листопад 1945
  6 вересня 1923
Белград
син Олександра I та Марії Югославської
Олександра Грецька та Данська
20 березня 1944
1 дитина
3 листопад 1970
Денвер
у віці 47
син попередника Дім
Карагеоргієвичів
Принц Павло діяв, як регент до усунення 27 березня 1941 року[en]; вигнання від 17 квітня 1941 року і зречення 29 листопада 1945 року.

СФР ЮгославіяРедагувати

Після німецького вторгнення та поділу Королівства Югославія, партизани сформували в 1942 році Атифашистське віче народного звільнення Югославії[en] (АВНЗЮ). 29 листопада 1943 року конференція АВНЗЮ проголосила Демократичну Федеральну Югославію, хоча перемовини з королівським урядом у вигнанні продовжувалися. Після звільнення Белграда 20 жовтня 1944 року, уряд утворений комуністами 29 листопада 1945 року оголосив Короля Петра II усунутим від влади та проголосив Федеративну Народну Республіку Югославія.

Від 1945 до 1953 року, посадою голови держави в Югославії була посада Голови Президії Національної Асамблеї. Посаду обіймав Іван Рібар.

Від 1953 до 1963 року, Йосип Броз Тіто одночасно обіймав посади Президента Республіки (голови держави) та Президента Федеральної виконавчої ради[en] (голова уряду). В 1963 році, нова конституція перейменувала державу на Соціалістичну Федеративну Республіку Югославія, та відділила посаду Президента Республіки від Голови Федеральної ради, незважаючи на те, що Президент Республіки зберігав повноваження головувати над урядом, коли їх повноваження перетиналися, за французькою моделлю.[1]

У 1974 році, нова конституція передбачала колективну федеральну президію[en], яка складалася з представників шести республік, двох автономних провінцій Сербії та (до 1988 року) Президента Ліги Комуністів, із головуванням на ротаційній основі. Незважаючи на це, це конституційне положення було призупинено, оскільки Тіто було проголошено Пожиттєвим президетном[en], і таким чином, він був головою президії на постійній основі. Після його смерті[en] в 1980 році, одного члена президії щорічно обирали Головою Президії та він виконував обов'язки голови держави.

      Союз комуністів Югославії       Соціалістична партія Сербії       Хорватська демократична співдружність       Демократична партія соціалістів Чорногорії

Голова держави Роки життя Вступив на посаду Полишив посаду Партія Репрезентація Зауваження
Голова Президії Національної Асамблеї
1945–1953
N/A   Іван Рібар
хорв. Ivan Ribar
1881–1968 29 грудня 1945 14 січня 1953 Комуністична партія Югославії
(партію перейменовано)
N/A Посада Голови Президії Національної Асамблеї Югославії[en] (парламент) була посадою голови держави в 1945—1953 роках. Комуністична партія Югославія була реорганізована та перейменована на Лігу комуністів Югославії від 2 листопада 1952 року.
Союз комуністів Югославії
(партію перейменовано)
Президент[en]
1953–1980
1   Йосип Броз Тіто
сербохорв. Јосип Броз Тито / Josip Broz Tito
1892–1980[en] 14 січня 1953 4 травня 1980 Союз комуністів Югославії N/A Посада Президента Югославії утворена в 1953 році. Йосипа Броза Тіто було оголшено пожиттєвим президентом в 1974 році. Посада Голови Президії була створена для застосування після його смерті.
Голова Президії[en]
1980–1992
1   Лазар Колішевський
мак. Лазар Колишевски
1914–2000 4 травня 1980 15 травня 1980 Союз комуністів Югославії Македонія Голова колективної президії. Змінив Броза після смерті, як тодішній Віце-президент Президії[en].
2   Цвієтін Міятович[en]
серб. Цвијетин Мијатовић
1913–1993 15 травня 1980 15 травня 1981 Союз комуністів Югославії Боснія і Герцеговина Голова колективної президії.
3   Сергій Крайєжер[en]
словен. Sergej Kraigher
1914–2001 15 травня 1981 15 травня 1982 Союз комуністів Югославії Словенія Голова колективної президії.
4   Петар Стамболіч[en]
серб. Петар Стамболић
1912–2007 15 травня 1982 15 травня 1983 Союз комуністів Югославії Сербія Голова колективної президії.
5   Міка Шпиляк
хорв. Mika Špiljak
1916–2007 15 травня 1983 15 травня 1984 Союз комуністів Югославії Хорватія Голова колективної президії.
6   Веселін Джуранович[en]
серб. Veselin Đuranović
1925–1997 15 травня 1984 15 травня 1985 Союз комуністів Югославії Чорногорія Голова колективної президії.
7   Радован Влайкович[en]
серб. Radovan Vlajković
1922–2001 15 травня 1985 15 травня 1986 Союз комуністів Югославії САК Воєводина Голова колективної президії.
8   Сінан Хасані[en] 1922–2010 15 травня 1986 15 травня 1987 Союз комуністів Югославії САК Косово Голова колективної президії.
9   Лазар Мойзов[en] 1920–2011 15 травня 1987 15 травня 1988 Союз комуністів Югославії Македонія Голова колективної президії.
10   Райф Діздарєвіч[en] 1926– 15 травня 1988 15 травня 1989 Союз комуністів Югославії Боснія і Герцеговина Голова колективної президії.
11   Янез Дрновшек 1950–2008 15 травня 1989 15 травня 1990 Союз комуністів Югославії Словенія Голова колективної президії.
12   Борисав Йович[en] 1928– 15 травня 1990 15 травня 1991 Союз комуністів Югославії
(до січня 1990)
Сербія Голова колективної президії. Ліга комуністів Югославії розпалася на 6 окремих партій. В Сербії спадкоємицею партії стала Соціалістична партія Сербії.
Соціалістична партія Сербії
(від січня 1990)
N/A   Сейдо Байрамович[en]
(в.о.)
1927–1993 16 травня 1991 30 червня 1991 Соціалістична партія Сербії АК Косово і Метохія Діючий президент.
13   Степан Месич 1934– 30 червня 1991 5 грудня 1991 Хорватська демократична співдружність Хорватія Голова президії голови держави. Останній Президент Югославії.
N/A   Бранко Костич[en]
(в.о.)
1939– 5 грудня 1991 15 червня 1992 Демократична партія соціалістів Чорногорії Чорногорія Діючий президент. Встановлено Сербією та Чорногорією.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати