Відкрити головне меню

«Передови́й» — радянський річковий канонерський човен (канонерка), облаштований у період громадянської війни з мобілізованого парового колісного буксира. Брав участь у Громадянській війні та Німецько-радянській війні.

Gunboat Peredovoy.jpg
Річковий канонерський човен «Передовий», 1935 р.
Проект
Назва: Канонерський човен «Передовий», мобілізований колісний паровий буксир
Будівники: Мальцовські заводи[ru], м. Людиново
Оператори: Росія Росія СРСР СРСР
Будівництво: 1890-1891
У експлуатації: 1891-1941
Історія
Росія Росія СРСР СРСР
Назва: «Передовий»
Прийнятий: 1891 рік
Потоплений: 12 серпня 1941 року
Доля: після бою підірваний власним екіпажем на Дніпрі
Основні характеристики
Тип: Річковий канонерський човен
Водотоннажність: 327,5 т (повна)
Довжина: 61,7 м (найбільша)
Ширина: 6,2 м по міделю, 12,63 м (з гребними колесами)
Осадка: 1,3 м (максимальна)
Двигуни: Парова машина, 350 к.с.
Швидкість: 16 км/год.
Автономність: не більше 2195 км
Екіпаж: 70 осіб
Озброєння:

з 1926 г.: 2 х 102-мм гармати, 1 універсальна 76-мм гармата Лендера

кулемети з 1941 г.: 3 х 7,62-мм кулемети «Максим», 1 х 7,62-мм кулемет «Максим» на колісному лафеті, 1х7,62-мм переносний кулемет ДП-27
Бронювання: 6 мм[1]

Історія службиРедагувати

Паровий колісний буксир побудовано у 1891 році у Людиново на Десні для комерційних перевезень. Як цивільне судно буксир плавав на Дніпрі до початку Громадянської війни[1].

 
Кормова та зенітна гармати радянського канонерського човна «Вірний», на задньому плані канонерський човен «Передовий», 1935 рік.

У лютому 1919 року, коли Червона армія вибила дієву армію УНР з Києва, пароплав націоналізували. У 1925 році після капітального ремонту судно озброїли та залучили до складу окремого загону суден ріки Дніпро у якості канонерського човна, який за тодішньою класифікацією повинен був мати артилерію калібру більше 76 мм. З 27 червня 1931 року корабель у складі Дніпровської флотилії, а з 17 липня 1940 року - у складі Пінської військової флотилії (ПВФ)[1].

З початком Німецько-радянської війни «Передовий» здійснив 28 червня 1941 року перехід на ріку Прип'ять у район Дорошевичі, що неподалік містечка Петриков. Але вже 11 липня канонерський човен включено до складу Дніпровського загону річкових кораблів (ЗРК) Пінської військової флотилії (ПВФ) для дій у районі Трипілля, Ржищів, Канів. 13 липня корабель своїм вогнем підтримував радянські стрілецькі частини під час оборони Канева, після 10 серпня він діяв поблизу міста Кременчук[1].

11 серпня, під час переходу до Черкас, «Передовий» разом з канонеркою «Вірний» розпочав бій з німецькою протитанковою батареєю на 634-му кілометрі Дніпра. У «Передовий» влучило кілька снарядів, після чого канонерський човен втратив хід. У цій ситуації «Вірний» взяв на буксир пошкоджений корабель та відвів його до лівого берегу. Вранці 12 серпня супротивник знову розпочав обстріл канонерського човна. Його командир, капітан-лейтенант Павлов О. З., надав наказ підірвати «Передового». Невздовзі екіпаж канонерки було перевезено через Золотоношу до Києва[1].

6 жовтня 1941 року «Передовий» за наказом вивели зі списків кораблів ВМФ. А у 1945 році уламки канонерки здано на брухт[1].

Командири корабляРедагувати

За неповними даними посаду командира корабля займали[1]:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» - Львов: Лига-Пресс, 2009 - 384 с. - ISBN: 978-966-397-118-2

ЛітератураРедагувати

  • В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2 (рос.)
  • Боевой путь Советского Военно-Морского Флота, відповідальний: В. І. Ачкасов, А. В. Басов, А. И. Сумин та ін., видання 4-е — М.:Воениздат, 1988. 607 сторінок, ISBN 5-203-00527-3. Сторінки: 378—385 (рос.)
  • Спичаков В. А. Сторожевые корабли Пинской военной флотилии // Арсенал-коллекция: журнал. — 2014. — Т. 19, № 01. — С. 56—64. — ISSN 1728-9203 (рос.)