Вікіпедія

Переволока (Україна)

село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області.

Переволо́ка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на річці Стрипа, на півночі району.

село Переволока
Spitalsbarackenbau in PRZEWLOKA. (BildID 15450476).jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ UA61060070250043577
Облікова картка Переволока 
Основні дані
Засноване 1467
Населення 2 368
Територія 7.856 км²
Густота населення 301.43 осіб/км²
Поштовий індекс 48420
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 49°07′01″ пн. ш. 25°21′02″ сх. д. / 49.11694° пн. ш. 25.35056° сх. д. / 49.11694; 25.35056Координати: 49°07′01″ пн. ш. 25°21′02″ сх. д. / 49.11694° пн. ш. 25.35056° сх. д. / 49.11694; 25.35056
Водойми Стрипа
Місцева влада
Адреса ради 48420, с. Переволока
Сільський голова Дрозд Микола [1]
Карта
Переволока. Карта розташування: Україна
Переволока
Переволока
Переволока. Карта розташування: Тернопільська область
Переволока
Переволока
Мапа
Map

Населення 2404 осіб (2007).

На південно-східній околиці села є пам'ятки природи — Переволоцькі травертинові скелі, на пд. околиці — Переволоцьке родовище вапняків, у селі в долині р. Стрипа є гідрологічна пам'ятка природи — Переволоцькі джерела з водоспадами.

Археологічні знахідкиРедагувати

У селі виявлено велике селище трипільців (більше тільки у Бучачі).[2]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, комарівсько-тшинецької, переворської, черняхівської і давньоруської культур.

ІсторіяРедагувати

 
Переволока на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650
 
Переволока на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Село згадується:

Наступні писемні згадки, зокрема, 1467 року, 13 липня 1472[6].

У 1469 році досі «неподільні брати» Міхал і Ян Язловецькі провели поділ спадку батька, за яким Переволоку отримав Ян (Язловецький-Монастирський).[7]

Наприкінці ХІХ ст. однією з частин села було Залісся[8]. Населений пункт умовно поділяють на Горішню, Долішню Переволоки і Забріддя.

Діяли 2 осередки товариства «Просвіта», а також «Сокіл», «Сільський господар» та інші товариства; по 2 кооперативи й молочарні.

У вересні 2016 року в м. Скалат відбулась обласна спартакіада «Краще спортивне село Тернопільщини». Переволоцька команда посіла 5-е загальне місце, призерами стали чоловіки (сітківка, 3-є місце), Василь Радзібаба (гирі, 3), Ольга Боднар (шахи, 3).[9]

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[10].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[11].

Пам'яткиРедагувати

Є церкви святого Юрія (1895), святої Трійці (1934, мурована); приміщення старої школи реконструйоване під церкву святого Йосафата, збудовано 3 каплички: св. Покрови (1989), св. Йосафата (1990), Різдва Пресвятої Богородиці (1999), «фігура» Пресвятої Богородиці (2002).

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), Борцям за волю України (1993), відреставрована могила на місці захоронення 6-и вояків УПА, які загинули восени 1944 р. (2000), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1999).

Пам'ятки природиРедагувати

Соціальна сфераРедагувати

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, 2 бібліотеки, відділення зв'язку, торгові заклади, ресторан, аптека.

Відомі люди[12]Редагувати

У Переволоці народилисьРедагувати

  • священник, перекладач біблійних книг на українську Володимир Дзьоба (1913-1979),
  • інженер-механік, громадський діяч у США Вільям Голод (1926 р. н.),
  • журналіст, редактор Богдан Дзьоба (1947—2000),
  • районний провідник СБ ОУН Семен Задорожний (1920—1947),[13]
  • релігійний діяч, священик-василіянин Юліян Яків Катрій (1912—2000),
  • релігійний діяч, священик-василіянин Мелетій Михайло Соловій (1918—1984)
  • старши́на УГА, згодом танково-технічного училища в м. Ленінград Василь Коваль (1892—1937, репресований),
  • художник Іван Онуфреїв (1946 р. н.),
  • польський правник, педагог Збіґнев Валенти Паздро (1873—1939).
  • Паньків Іван (1972-2022) - український військовик, учасник російсько-української війни [14]
  • Лучка Іван Богданович (1975—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[15].
  • Онуфреїв Іван Петрович - український художник. Народився 03.01.1946 р., с. Переволока, Бучацький район, Тернопільська область. У 1966-1971 рр. навчався у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва. Член НСХУ з 1993 р. Працював у Чернівцях. Учасник всеукраїнських виставок з 1972 р. Автор портретів, натюрмортів, композицій: портрет художника М. Катеренюка,, картини – «Месія», «Монах», «Вій», «Плач», «Роксолана», «Скеля Довбуша»…У 2009 -2010 рр. працював над створенням ікон для нового іконостасу домової церкви Івана Сучавського в Резиденції митрополитів – нині храму теологічного факультету ЧНУ ім. Юрія Федьковича. Помер 05.09.2012 р., м. Чернівці. Юхим Гусар.

*Шевченко Г. У зблисках дивосвіту і реальності [про творчість І. Онуфреїва] / Георгій Шевченко. – Час. – 1996. – 12 січня (ч.3). – С. 6.

ДушпастирювалиРедагувати

  • релігійні діячі о. Антін Ляхович (від 1841 р.), о. Іван Олесницький (від 1912 р. — +3.06.1926 р. в Переволоці), о. Іван Жаркий (сотник УГА), о. Микола Семанюк (від 1938 р., репресований).
  • Учителював (викладав німецьку мову) поет Володимир Затуливітер (1944—2003).

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2010. 
  2. ↑ Проф. д-р Ярослав Пастернак. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 13.
  3. ↑ Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 27.
  4. ↑ Barącz S.. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 87. (пол.)
  5. ↑ Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — S. 74. — № 722.
  6. ↑ Akta grodzkie i ziemskie… № 3586]
  7. ↑ Boniecki A. Buczaccy — Jazłowieccy — Monasterscy // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 218. (пол.)
  8. ↑ Zalesie 3.) Z., część Przewłoki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 340. (пол.) — S. 340.
  9. ↑ Іванків — краще спортивне село // Свобода. — 2016. — № 72 (3110) (16 вер.). — С. 4.
  10. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  11. ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
  12. ↑ Переволока. Терен|Тернопільські експрес новини. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 жовтня 2015. 
  13. ↑ Мизак Н., Олещук І. Задорожний Семен // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 235. — ISBN 978-966-528-318-8.
  14. ↑ Ось-ось був у відпустці, а невдовзі загинув на фронті! У Бучацькій громаді попрощались з бійцем Іваном Паньківим - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022. 
  15. ↑ Лучка Іван Богданович

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати


  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Переволока_(Україна)&oldid=39492701