Перга (село)

село в Житомирській області, Україна

Пе́рга — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Олевської міської громади. Населення становить 416 осіб.

село Перга
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Олевська міська громада
Код КАТОТТГ UA18060190340096645
Основні дані
Засноване 1545
Населення 416
Площа 1,3 км²
Густота населення 320 осіб/км²
Поштовий індекс 11012
Телефонний код +380 4135
Географічні дані
Географічні координати 51°23′53″ пн. ш. 27°53′40″ сх. д. / 51.39806° пн. ш. 27.89444° сх. д. / 51.39806; 27.89444Координати: 51°23′53″ пн. ш. 27°53′40″ сх. д. / 51.39806° пн. ш. 27.89444° сх. д. / 51.39806; 27.89444
Середня висота
над рівнем моря
164 м
Водойми Уборть, Перга
Місцева влада
Адреса ради 11011, Житомирська обл., Олевський р-н, с. Хочине, вул. Малікова, 47
Карта
Перга. Карта розташування: Україна
Перга
Перга
Перга. Карта розташування: Житомирська область
Перга
Перга
Мапа
Мапа

CMNS: Перга у Вікісховищі

Географія

ред.

У селі річка Перга впадає в Уборть.

Історія

ред.

У 1906 році село  Юрівської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 75 верст, від волості 5. Дворів 116, мешканців 724[1].

У липні 1920 року біля села точилися жорстокі бої Армії УНР з більшовиками.

19 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду північніше Перги, повертаючись із походу, проходили залишки Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.

14 жовтня 1943 року німецькі окупанти спалили 135 дворів села Перга Олевського району, загинуло 205 жителів[2].

У 1923—54 роках — адміністративний центр Перганської сільської ради Олевського району[3].

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 590 осіб, з яких 295 чоловіків та 295 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 410 осіб.[5]

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 98,08 %
російська 0,96 %
білоруська 0,72 %
молдовська 0,24 %

Примітки

ред.
  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  2. Інститут історії України, 14 жовтня
  3. Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 169. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 12 квітня 2023.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Література та джерела

ред.
  • Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
  • Погода в селі Перга
  • Вішка О. Шоста стрілецька Шоста Січова стрілецька дивізія Армії Української Народної Республіки. Формування. Бойовий шлях. Інтернування. 1920-1924