Відкрити головне меню
Пергамський вівтар, Пергамський музей, Берлін

Перга́мський вівта́р (грец. ho Bomos tu Pergamu) — присвячений Зевсові мармуровий вівтар з міста Пергама, на якому відтворено сцени з міфа про гігантомахію, одна з найвизначніших пам'яток еліністичної архітектури. Вважався чудом світу ще в давнину. Зараз знаходиться в Берліні в Пергамському музеї, який спеціально збудували для того, щоб розмістити об’єкт у натуральну величину.

Зміст

Історія створенняРедагувати

Пергамський вівтар споруджено близько 180 р. до н. е. на честь перемоги пергамців над галатами.

Вівтар розташовувався посеред міста на просторій площі. Піднятий на чотириступінчастий стереобат, майже квадратний в плані, високий монументальний подіум складався з цоколя, широкого фриза з горельєфними зображеннями і сильно винесеного карниза.

У подіум врізано широкий (25 м) східчастий марш, який підіймав на верхній майданчик для ритуального поклоніння Зевсу Сотеру (Рятівнику). Тут знаходився призматичний жертовник — власне вівтар, у вигляді трибуни заввишки 3-4 м, до якого вело ще двоє сходів. З трьох боків його було огороджено глухою стіною, яка продовжувалася на масивних крилах, що з боків оточували головні сходи. На її тлі ефектно виділялися витончені іонічні колонади, що як периптер по периметру огортали всю споруду, виступаючи на кожному з торців чотирма колонами. А 12 колон над сходами формували урочисті пропілеї. Майданчик навколо вівтаря теж оточували стрічки спарованих колон. Такої своєрідної інтерпретації набула прийнята в архітектурі еллінізму перистильна композиція, яка доволі органічно поєднувалася з периптерною, вражаюче піднесеною на грандіозний подіум. З усіх боків подіум оточував широкий фриз (заввишки 2,3 м, завдовжки 120 м), який вважається однією з мистецьких вершин Античності.

Рельєф, з трьох боків оточуючий поміст, був присвячений битві богів і гігантів. Ця боротьба порядку та хаосу, цивілізації і варварства, розуму і грубої сили повинна була нагадувати нащадкам битву їх батьків з галатами, від якої колись залежала доля їх країни.

Історія знахідкиРедагувати

В кінці 19 століття інженер Карл Хуман приїхав працювати на будівництві залізниці від турецького Пергама до узбережжя. Там він побачив, як місцевий люд розбирав стіни і скульптури вівтаря стародавнього міста, відправляючи їх у піч для виробництва вапна. Відтак Хуман відправив кілька знайдених барельєфів в Управління берлінських музеїв і попросив турецький уряд припинити варварство. Потім вісім років експедиція під його керівництвом відкопувала залишки колись могутнього царства. Спеціально збудований Пергамський музей було відкрито у 1930 році.

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати