Пекур Людмила Михайлівна
Людмила Михайлівна Пекур (нар. 6 січня 1981, Чернігів, СРСР) — українська футболістка, що виступає у півзахисті. Відома перш за все завдяки виступам у складі жіночої збірної України, а також низці російських та українських клубів. Учасниця чемпіонату Європи з футболу серед жінок (2009). Неодноразово виводила збірну на поле як капітан команди.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Пекур Людмила Михайлівна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 6 січня 1981 (42 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Чернігів, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 168 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 49 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 99 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби (футзал) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис ред.
Людмила Пекур народилася в Чернігові, де й почала займатися футболом, хоча спочатку спробувала власні сили в інших видах спорту — з 6ти років відвідувала легкоатлетичну секцію, а також займалася аеробікою та гімнастикою. До футбольної школи записалася самотужки, не зважаючи на незгоду матері з зацікавленнями дівчини. Професійну кар'єру розпочала у складі чернігівської «Легенди», з якою неодноразово здобувала «срібло» чемпіонату та доходила до фіналу Кубка України. З 1999 по 2000 рік грала у складі «Донеччанки» і після вирушила до Росії, де захищала кольори «Кубаночки».
Після завершення чемпіонату 2001 року «Кубаночку» було розформовано і Пекур повернулася до України, приставши на пропозицію клубу «Харків-Кондиціонер». У складі харків'ян Людмила двічі стала чемпіонкою країни та двічі виграла кубок, ставши однією з провідних футболісток країни.
У сезоні 2005/06 паралельно грала у футзал за луганський «Інтерпласт» з яким виграла чемпіонат України[2].
2006 рік вона розпочала вже у російському клубі «Надія», а по завершенню сезону перейшла до «Росіянки» з Красноармійська. Разом з новим клубом Пекур тричі поспіль ставала срібною призеркою чемпіонату та двічі здобувала Кубок Росії. У 2009 році в кар'єрі футболістки сталася визначна подія — разом зі збірною України вона взяла участь у фінальній частині жіночого чемпіонату Європи. А вже наступного року Людмила мала підписати контракт з одним з німецьких клубів, однак через збіг обставин опинилася у воронезькій «Енергії»[3], де її було обрано капітаном команди. Підсумками сезону стало чергове «срібло» чемпіонату та фінал кубка, у якому футболістки з Воронежа поступилися своїм суперницям. Чемпіонат 2011/12 років Пекур провела у пермській «Зірці-2005», а наступного сезону підписала контракт з командою «Рязань-ВДВ»[4].
Досягнення ред.
- Чемпіонка України з футболу (2): 2003, 2004
- Чемпіонка України з футзалу (1): 2005/06
- Срібна призерка чемпіонату України (6): 1997, 1998, 1999, 2000, 2002, 2005
- Володарка Кубка України (2): 2003, 2004
- Фіналістка Кубка України (4): 1998, 1999, 2002, 2005
- Срібна призерка чемпіонату Росії (4): 2007, 2008, 2009, 2010
- Бронзова призерка чемпіонату Росії (2): 2006, 2012/13
- Володарка Кубка Росії (3): 2008, 2009, 2011/12
- Фіналістка Кубка Росії (2): 2007, 2010
Цікаві факти ред.
- Виступаючи у складі харківського «Арсеналу» в 2005 році Людмила Пекур встановила рекорд чемпіонатів України, відправивши у ворота херсонської «Южанки» сім м'ячів в одному матчі[5].
- Людмила Пекур закінчила Харківську державну академію фізичної культури та спорту.
Примітки ред.
- ↑ Soccerdonna — 2010.
- ↑ Игорь Гамула станет тренером женской команды «Луганочка» [Архівовано 19 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Чемпионат Украины по мини-футболу среди женских команд: Луганский”Интерпласт” обыграл полтавскую “Нику” [Архівовано 19 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.) - ↑ Жіночий чемпіонат Росії. На кого дивитися, чого очікувати (рос.). «Футбол сьогодні». Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 11 червня 2013.
- ↑ Пекур та Цибутович у Рязані-ВДВ (рос.). Сайт ФК «Рязань-ВДВ». Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
- ↑ Сім м'ячів Людмили Пекур (рос.). «Вечірній Харків». Процитовано 11 червня 2013.
Посилання ред.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль футболістки (рос.). Офіційний сайт ФК «Зірка-2005». Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 10 червня 2013.
- Профіль футболістки (англ.). «Soccerway. Women soccer». Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 10 червня 2013.
- Інтерв'ю
- Андрій Варчак (3 листопада 2008). Людмила Пекур: Краще лишитися темною конячкою (рос.). «Sport.Ua». Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 11 червня 2013.
- Марія Бєлькова (1 вересня 2010). Людмила Пекур: Я обираю футбол (рос.). Сайт вболівальників ФК «Енергія». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 11 червня 2013.
- КОРОЛЕВ Сергей. Людмила ПЕКУР: «Мечтаю сыграть на чемпионате мира» // Газета «Футбольное обозрение». — 2005. — Вип. 36 (429) (13 мая). — С. 5. (рос.)
- КОРОЛЕВ Сергей. Людмила ПЕКУР: «Мечтаю сыграть на чемпионате мира» // Газета «Футбольное обозрение». — 2005. — Вип. 38 (431) (20 мая). — С. 6. (рос.)