Відкрити головне меню

Педанюк Іван Маркович

Іва́н Ма́ркович Педаню́к (1917(1917), село Жерденівка, тепер Гайсинського району Вінницької області — 30 жовтня 1965, місто Нью-Йорк, Сполучені Штати Америки) — український радянський діяч, журналіст. Депутат Верховної Ради УРСР 5—6-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1965 роках.

Педанюк Іван Маркович
Народився 1917
Жерденівка, Гайсинський район, Україна
Помер 30 жовтня 1965(1965-10-30)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Поховання Байкове кладовище
Діяльність журналіст, політик
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани»

БіографіяРедагувати

Народився у родині селянина-бідняка. Навчався у Одеському механіко-конструкторському технікумі, але важкі матеріальні умови не дали змоги завершити навчання.

Трудову діяльність розпочав у 1932 році п'ятнадцятирічним підлітком у збройово-ремонтній майстерні Одеського піхотного училища в місті Одесі.

З 1933 року — на газетній роботі: секретар редакції багатотиражної газети Одеського піхотного училища. У 1934 році закінчив вечірній робітничий факультет у Одесі. З 1934 року працював секретарем редакції багатотиражної газети Київської військової школи зв'язку імені Калініна.

У 1935—1937 роках — студент заочного факультету Харківського комуністичного інституту журналістики і водночас завідувач відділу культури і побуту редакції Коростенської окружної газети.

У 1937 році закінчив Харківський комуністичний інститут журналістики.

У 1937—1939 роках — виконувач обов'язків завідувача сільськогосподарського відділу редакції республіканської газети «Вісті».

У 1939—1941 роках — в апараті Президії Верховної Ради Української РСР.

З 1941 року. — у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни. Працював секретарем редакції, відповідальним редактором армійської газети «Вперед» 20-го танкового корпусу. Воював на Сталінградському, Брянському, Південному, 2-му та 1-му Українських фронтах.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1945—1953 роках — в армійській пресі: постійний кореспондент союзної газети «Патриот Родины» по Одеському, а потім — по Київському військовому округу.

У вересні 1953—1958 року — заступник, 1-й заступник відповідального редактора республіканської газети «Радянська Україна».

У 1958—1963 роках — відповідальний редактор республіканської газети «Радянська Україна».

У грудні 1962 — травні 1963 року — завідувач ідеологічного відділу по сільському господарстві ЦК КПУ. У 1963 році працював інспектором ЦК КПУ.

21 жовтня 1963 — 30 жовтня 1965 року — голова Державного комітету Ради Міністрів Української РСР з преси.

До жовтня 1965 року — голова правління Спілки журналістів України.

Загинув внаслідок нещасного випадку (падіння із сходів) на території радянського посольства у Нью-Йорку, де перебував у складі делегації УРСР на ХХ сесії Генеральної Асамблеї ООН. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

ЗванняРедагувати

  • капітан
  • майор

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати