Пашинник Валерій Юхимович
| Пашинник Валерій Юхимович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
10 листопада 1944 Жовтневе, Попільнянський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
23 березня 2016 (71 рік) Київ, Україна |
| Країна |
 Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Галузь | елементорганічна хімія, хімія органічих сполук |
| Заклад | Інститут органічної хімії НАН України |
| Посада | Провідний науковий співробітник відділу хімії органічних сполук сірки Інституту органічної хімії НАН України |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор хімічних наук (2000) |
| Науковий керівник | Марковський Леонід Миколайович |
| Відомий завдяки: | Дослідженням у галзі хімії та хімії органічних сполук, уперше в складі авторського колективу оприлюднив статтю про флуорувальні властивості діалкіламінотрифлуоросульфуранів |
| Батько | Пашинник Юхим Анастасійович |
| Мати | Пашинник Людмила Іллівна |
| У шлюбі з | Пашинник Олена Іванівна (померла у 2002 році) |
| Діти | Гришко Олег Валерійович, Пашинник Ігор Валерійович |
| Нагороди |
 |
 Пашинник Валерій Юхимович у Вікісховищі | |
Паши́нник Вале́рій Юхи́мович (10 листопада 1944 — 23 березня 2016) — український хімік-елементорганік, доктор хімічних наук, професор.
Біографія ред.
Народився в селі Жидовці Попільнянського району Житомирської області. З грудня 1944 року проживав у Києві. У 1962–1970 роках навчався в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка. З другого курсу був призваний до лав Радянської армії, де служив від 1963 до 1966 року. У 1976 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Амінофторсульфурани», науковий керівник — академік НАН України Л. М. Марковський. У 2000 році захистив докторську дисертацію на тему «Діалкіламінофторосульфурани, поліфтороалкоксифторосульфурани, сульфонієві та селенонієві солі на їх основі»[1]. Від 1970 року працював в Інституті органічної хімії НАН України: до 1972 року інженером, від 1972 року був аспірантом, від 1975 року працював старшим інженером, від 1977 року — науковим співробітником, від 1980 року —старшим науковим співробітником, від 1988 року — провідним науковим співробітником. Від 1988 року до 1993 рік був ученим секретарем Інституту органічної хімії[2]. Від 1994 року — провідний науковий співробітник Інституту.
Помер 23 березня 2016 року після тяжкої тривалої хвороби. Похований у Києві на Лісовому цвинтарі.
Наукові праці ред.
Сфера наукових інтересів: хімія органічних сполук Сульфуру, Флуору, методи введення атомів Флуору в органічні молекули тощо[3]. Автор понад 90 наукових праць (2 монографії). Під керівництвом Пашинника В. Ю. захищено 3 дисертації.
Державні нагороди ред.
- Державна премія України в галузі науки і техніки 2013 року — за цикл наукових праць «Наукові засади створення нових елементоорганічних сполук і матеріалів на їх основі» (у складі колективу)[4]
Примітки ред.
- ↑ Пашинник Валерій Юхимович Діалкіламінофторосульфурани, поліфтороалкоксифторосульфурани, сульфонієві та селенонієві солі на їх основі. [Архівовано 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] НАН України, Інститут органічної хімії. — К., 2000. — 301 л. — л. 260–294.
- ↑ Дирекція та Вчена рада [Архівовано 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] Інституту органічної хімії Національної академії наук України.
- ↑ Відділ хімії органічних сполук сірки [Архівовано 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] Інституту органічної хімії Національної академії наук України.
- ↑ Указ Президента України № 675/2014 від 23 серпня 2014 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2013 року». Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 4 вересня 2014.
Посилання ред.
- Пашинник Валерій Юхимович — сторінка відомих випускників кафедри органічної хімії Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка.
- Праці Пашинника Валерія Юхимовича в каталозі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
|
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |