Пачісі (гінді पचीसी; від «пачіс» — «двадцять п'ять») — настільна гра, що з'явилася в Індії більш ніж 4000 років тому. Являє собою ігрове поле у вигляді хреста, навкруг якого гравець переміщує фішки. Кількість клітинок, на яку пересувається фішка, визначають кидком п'яти, шести або семи мушель каурі[1]. Національна гра Індії[2].

Зовнішній вигляд гри пачісі

ІсторіяРедагувати

Перші описи та знаряддя для гри пачісі згідно з індійськими джерелами та результатами археологічних розкопок датовані третім тисячоліттям до нашої ери. Виняток становить ігрове поле, сучасний вигляд якого відомий не раніше ніж від XVI століття. [1].

Однією з версій гри, яка має настільки ж давнє походження, є чаупар[3][4].

Походження назвиРедагувати

Назва гри походить від слова «пачіс», що означає мовою гінді «двадцять п'ять». Це число означає максимально можливу кількість очок, які можна заробити за один кидок у традиційному варіанті гри[1]. В інших варіантах гри кількість очок може бути більшою.

Правила гриРедагувати

Може бути двоє, троє або четверо гравців. Якщо гравців четверо, то вони зазвичай поділяються на дві команди[5].

У найбільш поширеному варіанті пачісі кожен гравець отримує чотири фішки різного кольору. Перед початком гри їх ставлять в центральний квадрат ігрового поля. Завдання гравця — першим обійти усіма фішками все поле. Гравець кидає шість раковин каурі, а потім визначає, скільки очок він заробив, рахуючи кількість раковин, що лежать отвором догори. Викинувши шість або більше очок, гравець отримує право на додатковий кидок.

Каурі Очки Додатковий кидок
0 25  Так
1 10  Так
2 2  Ні
3 3  Ні
4 4  Ні
5 5  Ні
6 6  Так

На полі можуть перебувати одночасно навіть всі фішки, але можна одним ходом пересувати лише одну. Щоб ввести в гру додаткову фішку, потрібно викинути понад 6 очок. Одну й ту саму клітину можуть займати декілька своїх фішок. Якщо при пересуванні фішка потрапляє до клітини, де стоїть фішка іншого гравця, чужа фішка повертається до центрального квадрату. Виняток складають особливі клітини-«замки», куди фішка не може потрапити якщо ця клітина зайнята фішкою суперника. Обхід поля закінчується поверненням до центрального квадрату, при цьому гравець зобов'язаний викинути точну кількість очок.

Версії гриРедагувати

Гра має безліч версій та аналогів як в Індії, так і в інших країнах. Однією з найбільш популярних є гра парчісі, що виникла в США у середині XIX століття. Іспанський варіант має назву парчіс, в Англії він з 1896 року відомий як Лудо. Російськими аналогами ігри є гра «Не сердься, друже» (початок XX століття) і так звана «мандавошки». В доколумбовій Америці популярною була гра патоллі.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в William Norman Brown. India and Indology / Edited by Rosane Rocher. — Motilal Banarsidass, 1978.
  2. Finkel, Irving. Round and Round the Houses: The Game of Pachisi, who cites Falkener (1892, p 257) as the originator of the term. in Mackenzie, Colin; Finkel, Irving, Asian Games: The Art of Contest, Asia Society. с. 46–57. ISBN 0-87848-099-4. 
  3. Swiss Committee for UNICEF (1982). Games of the World. National Committees for UNICEF. с. 28–29. 
  4. The Rules of Pachisi. Masters Traditional Games. Процитовано 2 September 2013. 
  5. Mohr, Merilyn Simonds (1997). The New Games Treasury. Houghton Mifflin Company. ISBN 1-57630-058-7. 

ПосиланняРедагувати