Пауль Ріцці (Paul Ritz, Rici, Ricci, Paulus Ricius) (~1480->1542) Народився в Німеччині. Син хрещеного єврея. Доктор медицини, профессор університету в Павії, гофмедик і радник імператора Максиміліана I. Вихователь ерцгерцога Фердинанда, майбутнього імператора Фердинанда I. Отримав дворянське звання в 1530 році.

Пауль Ріцці
Народився 1480[1]
Помер 1541[1][2]
Громадянство
(підданство)
Німеччина[3]
Діяльність перекладач, викладач університету, астролог, письменник, лікар, богослов, філософ, математик
Знання мов латина[2]
Заклад Павійський університет

Автор книг

1507 Compendium quo apostolicam veritatem: Ratione, Prophetice, Talmudistice, cabbalistice confirmat, Pavia,

1511 In Apostolorum Simbolvm ... oratoris philosophi et theologi ocvlatissimi a priori demonstratiuus dialogus;

1514 Philosophica ac talmvdistica pro christiana veritate tuenda ... disputatio, Augsburg;

1515 De Novem Doctrinam Dorinibus: Et totius Perypatetici Dogmatis nexu compendum, conclusiones atque oratio, Augsburg;

1515 In Cabalistarum sev Allegorizantivm Eruditionem Isagogae, ebd., in: Ders.,

1519 Apologetica ad Eckiana responsio, Augsburg;

1519 In Psalmum Beatus uir Commentariolum, Augsburg;

1519 De Anima Coeli Compendium. Responsio ad interrogationes de nomine Tetragrammaton, Augsburg.;

1519 Lepida et litere undique concinna in psalmum beatus vir meditatio. Concisa et archanna de modo orandi in nomine tetragrammaton responsio, Augsburg;

1520 Talmudica nouissime in latina versa periocunda commentariolo. Naturalia et prophetica de anima coeli omni attentione digna aduersus Eckium examina..., Augsburg.;

1523 Serenissimi et inuicti principis Ferdinandi, protho-physici, apologetica, et spirituali eruditione plena, ad pontificem Maximum in allegorizantium dogma. Oratio, Nürnberg, 2. Auflage Augsburg 1525;

1529 Oratio ad Principes, Magistratus, Populos Germaniae in Spirensi conventu, Speyer und Wien, 2. Auflage Augsburg

В 1516 році в Аугсбурзі (Augsburg) від його імені було видано книгу "Portae lucis" де вперше було оприлюднено окультну теорію сефіротичного устрою світобудови.

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #124523099 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. http://www.edwardgoldberg.net/p/whos-that-guy.html