Пауль Ронцгаймер

журналіст
(Перенаправлено з Пауль Ронцхаймер)

Пауль Ронцгаймер (нім. Paul Ronzheimer; *26 липня 1985(19850726), Аурих) — німецький журналіст, воєнний репортер і письменник. Заступник головного редактора часопису Bild та ведучій телеканалу Bild TV. До останнього часу[2] єдиний німецький фронтовий прикомандированний кореспондет в Україні.

Пауль Ронцгаймер
нім. Paul Ronzheimer
Народився 26 липня 1985(1985-07-26) (38 років)
Аурих, Нижня Саксонія, ФРН
Діяльність журналіст, військовий кореспондент
Галузь політика[1]
Alma mater Gymnasium Ulricianumd і Axel Springer Academyd
Знання мов німецька[1]
Нагороди
IMDb ID 8815960

Біографія ред.

Ронцхаймер виріс у Східній Фрісландії. Після закінчення гімназії та проходження стажування в місцевому часописі «Emder Zeitung», він працював там з 2005 року редактором. У 2008 році він вступив до Академії Акселя Шпрінгера і у 2009—2011 ріках працював парламентським кореспондентом Bild у Берліні. З 2012 року він був головним репортером політичного відділу та виступав переважно як репортер із зон війни та криз. Звітував з Греції, України (про війну на Донбасі), Лівії (про повалення Муаммара Каддафі), Туреччини, Сирії (про битву за Кобане), Афганістану та Іраку.

З 2019 року Ронцхаймер працює заступником головного редактора часопису Bild. З серпня 2021 Ронцхаймер також регулярно з'являється на телебаченні як модератор трансляцій телевізійного варіанту Bild-TV.

Війна в Україні ред.

Пауль Ронцгаймер опинився у ролі військового кореспондента у Києві у лютуму 2022 під час російського вторгнення в Україну. У березні 2022 він взяв ексклюзивні інтерв'ю у президента України Володимира Зеленського[3][4], а також у братів Кличко[5].

Як прикомандирований журналіст Ронцгаймер веде прямі репортажі з України з регіонів, що знаходяться під російським обстрілом або з фронту. 22 червня 2022 року Ронцхаймер та його команда потрапили під обстріл у Лисичанську. Усі учасники залишилися неушкодженими.[6]

Оцінки ред.

Тижневик «Die Zeit» у травні 2022 назвав Ронцгеймера одним із «найвідоміших у світі військових репортерів». Цього ж року, напередодні вручення Німецької телевізійної премії, багато оглядачів розкритикували той факт, що не зважаючі на великий обсяг репортажів Ронцхаймера та широку хвилю відгуків, його ім'я не потрапило до короткого списку премії.

  Жоден репортер був на російсько-українській війні так довго і так близько, як він. Журналіст «Bild» плакав разом з братами Кличко, був на фронті з Зеленським. Питання про те, як завоювати довіру та зберігати необхідну дистанцію.[7]  

Твори ред.

Відзнаки та нагороди ред.

  • 2011 — Медіа-премія імені Герберта Квандта (Herbert Quandt Medien-Preis) за серію статей із п'яти частин «Секретні файли Греції»
  • 2016 — премія імені Акселя Шпрінгера за репортаж про подорож чотирьох сирійців через кілька країн до Німеччини під час кризи біженців у 2015 році, яких він супроводжував і передавав у режимі реального часу за допомогою App Periscope.
  • листопад 2022 — орден «За заслуги» ІІІ ступеня (Україна)
  • 2022 — професійний журнал «Medium Magazin» обрав Ронцгаймера разом з Катрін Айгендорф (ZDF) «Журналістом і журналісткою 2022 року».

Примітки ред.

Посилання ред.