Пасіка (Ізюмський район)
село в Україні, у Оскільській сільській громаді Ізюмського району Харківської області
Па́сіка — село в Україні, у Оскільській сільській громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 45 осіб.
| село Пасіка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Громада | Оскільська сільська громада |
| Облікова картка | Пасіка |
| Основні дані | |
| Населення | 45 |
| Площа | 0,3 км² |
| Густота населення | 150 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64361 |
| Телефонний код | +380 5743 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°04′21″ пн. ш. 37°27′53″ сх. д. / 49.07250° пн. ш. 37.46472° сх. д.Координати: 49°04′21″ пн. ш. 37°27′53″ сх. д. / 49.07250° пн. ш. 37.46472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
63 м |
| Водойми | Дінець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64340, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Оскіл |
| Карта | |
  Пасіка | |
 Пасіка | |
| Мапа | |
| |
Географія ред.
Село Пасіка знаходиться на правому березі річки Сіверський Донець, вище за течією примикає до села Яремівка, нижче за течією на відстані в 5 км розташоване село Богородичне (Донецька область), на протилежному березі — село Студенок.
Походження назви ред.
Єдина доступна версія — на квітучих заливних луках заплави Сіверського Дінця розташовувалися панські і людські пасіки.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 79 осіб, з яких 45 чоловіків та 34 жінки[1].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 43 особи[2].
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 93,33 % |
| російська | 6,67 % |
Транспорт ред.
- Автодорога Ізюм — Суха Кам'янка — Студенок — Святогорськ районного значення, автобусне сполучення з м Ізюм, зупинка — с. Яремівка (2,5 км ґрунтової дороги).
Екологія ред.
- Найбільш екологічно чистий район вздовж р. Сіверський Донець нижче м Ізюм.
Об'єкти соціальної сфери ред.
- Магазин — с. Яремівка, 2,5 км
Пам'ятки ред.
- Заплавні частково заболочені луги, озера і стариці річки Сіверський Донець, річка Сіверський Донець з одного боку і Донецький кряж — з іншого створюють унікальну місцевість яка має народну назву «Веделиха» — річка «видєлує» (виробляє) кілька петель між горами і лісом, у закрутах — красиві піщані коси, місця для купання і рибного лову, малодоступні в зв'язку заболоченістю заплави. Улюблені місця стоянок і ночівель при сплаві по Сіверському Донцю. Слід зазначити, що саме це місце, а не розташоване нижче за течією Святогір'я, було названо «Донецькою Швейцарією»
- Лиса Гора — домінуюча над місцевістю висота, поросла листяним лісом, біля підніжжя якої Сіверський Донець підходить до Донецького кряжу і далі тече вздовж гір. Ще 20 років тому вершина гори дійсно була лисою, молодь з розташованих на березі наметових таборів «Романтик» та студентського табору Краматорського Індустріального інституту влаштовувала там вечори авторської пісні, зустрічі і зльоти. В даний час — заросла чагарником і ліщиною, важкодоступна.
- «Донецький терренкур» — пішохідна стежка вздовж берега Сіверського Дінця біля підніжжя Донецького кряжа від Лисої Гори до с. Богородичне. Отримала назву завдяки винятковій мальовничості, яку порівнюють з П'ятигорськими теренкурами.
- Розкопки в місцях стоянки людини часів палеоліту.
Примітки ред.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |