Відкрити головне меню

Пархомівка (Краснокутський район)

село в Краснокутському районі Харківської області, Україна

Пархо́мівка — село у Краснокутському районі Харківської області (Україна).

село Пархомівка
Пархомівський художній музей
Пархомівський художній музей
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Краснокутський
Рада/громада Пархомівська сільська рада
Код КОАТУУ 6323585501
Облікова картка Пархомівка 
Основні дані
Засноване 1688
Населення 3679
Площа 10,716 км²
Густота населення 343,32 осіб/км²
Поштовий індекс 62015
Телефонний код +380 5756
Географічні дані
Географічні координати 50°07′11″ пн. ш. 34°59′58″ сх. д. / 50.11972° пн. ш. 34.99944° сх. д. / 50.11972; 34.99944Координати: 50°07′11″ пн. ш. 34°59′58″ сх. д. / 50.11972° пн. ш. 34.99944° сх. д. / 50.11972; 34.99944
Середня висота
над рівнем моря
122 м
Водойми р. Котельва
Місцева влада
Адреса ради 62014, с. Пархомівка, вул. Євгена Лисенка, 1; тел. 9-51-74
Сільський голова Сілін Євгеній Володимирович
Карта
Пархомівка. Карта розташування: Україна
Пархомівка
Пархомівка
Пархомівка. Карта розташування: Харківська область
Пархомівка
Пархомівка
Мапа

CMNS: Пархомівка на Вікісховищі

Населення села — 3 679 осіб.

Орган місцевого самоврядування — Пархомівська сільська рада.

Географічне розташуванняРедагувати

Село Пархомівка знаходиться на березі річки Котельва, недалеко від її витоків. Село витягнуто вздовж річки на 8 км. Нижче за течією примикає село Сидоряче (Котелевський район). На річці кілька загат. До села вела вузькоколійна залізниця Губарівка-Пархомівка. Демонтована в 2003 році.

ІсторіяРедагувати

Давні часиРедагувати

1688 р. Вперше у документах Пархомівка згадується в як хутір Охтирського слобідського краю, який разом з орними землями і сіножатями належав охтирському полковнику, власнику великих маєтностей і жорстокому кріпосникові І.Перехрестову..

1704 р. 8 травня за «провинності» перед царем Івана Перехрестова зняли з посади, селян перевели до розряду державних. Пархомівка була великим селом, де проживало 1782 людини.

1769 р. імператриця Катерина II подарувала Пархомівку генерал-поручнику Охтирського полку графу Іван Подгорічані. Граф збудував собі будинок в стилі італійського палаццо.

 
Покровська церква

1808 р. дружина В. Подгорічані нову цегляну церкву в стилі класицизму, за проектом П. А. Ярославського. На час будівництва нового храму в Пархомівці проживало 1236 чоловіків та 1145 жінок селян. Після смерті подружжя в 1812 р. Пархомівка дісталася далекому родичу графа — Івану Вукотичу.

Напередодні реформи 1861 р. Пархомівка була вже волосним центром, в ній проживало близько 3,5 тисяч чоловік. У селі існувала невеличка лікарня, діяли поштова станція, кілька крамничок, по неділях відбувався базар, раз на рік проводився ярмарок. Основним заняттям жителів було хліборобство і тваринництво.

1872 році Іван Герасимович Харитоненко, закуповує землі у Пархомівці та старий маєток графа Подгорічані. У цьому ж році він будує і цукровий завод.

1890 р. І. Г. Харитоненко повністю реконструює Пархомівський завод. Пархомівка на початку XX ст. стала великим селом, з числом жителів понад 3,5 тис.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Богодухівського повіту Харківської губернії мешкало 2209 осіб (1074 чоловіків та 1135 жінок), налічувалось 386 дворових господарств, існували православна церкви, поштова станція, винокурний, пивоварний, цегельний та селітряний заводи[1].

1868 р. працює приходська школа. Всі 3 класи навчалися разом.

1883 р. в селі працює 5-класна земська школа.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Пархомівської волості Богодухівського повіту Харківської губернії, мешкало 2811 осіб, налічувалось 520 дворових господарств, існували православна церква, школа, лікарня, поштова станція, постоялий двір, 5 лавок, бурякоцукровий і цегельний завод, відбувались базари й щорічний ярмарок[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3743 осіб (1861 чоловічої статі та 1882 — жіночої), з яких 3741 — православної віри[3].

ХХ століттяРедагувати

1902 р. в Пархомівці спостерігались активні виступи селян.

1905—1907 роках у Пархомівці відбулося кілька виступів селян і робітників цукрового заводу.

Під час Визвольних змагань село кілька разів переходило з рук в руки.

Примусова колективізація господарств була завершена у 1932 році. Працювали 5 колгоспів. З початком Німецько-радянської війни 975 жителів Пархомівки пішли до лав Червоної Армії

9 жовтня 1941 року нацистські війська двома колонами (по вулицях Іванова та Калініна) ввійшли до села.

В кінці серпня 1943 року Пархомівку зайняли радянські війська.

Значний вплив на розвиток економіки села має Пархомівський цукровий завод, що став одним з передових підприємств цукрової промисловості. В зв'язку з розширенням площі посіву і підвищення врожайності цукрових буряків у радгоспах і колгоспах, які постачають заводу сировину, було проведено перебудову підприємства, збільшено його потужність.

СьогоденняРедагувати

Сьогодні Пархомівка — це ДП ДГ «Пархомвське», яке займається вирощуванням елітних сортів картоплі, вирощує зерно-бобові культури, розвиває галузі тваринництва.

СТОВ «Славутич», який утворився при розпаюванні колгоспу «Україна» є одним із найкращих сільськогосподарських підприємств Краснокутського району. Господарство займається посівом і вирощуванням цукрових буряків, зернобобових, технічних та кормових культур, розвиває всі галузі тваринництва. Господарство обробляє 1 630 га землі, а працюють у «Славутичі» 86 чоловік. Керує цим дружнім та злагодженим колективом Гончар В. М.

Значний внесок у економічний та соціально-культурний розвиток села завжди вносив і вносить наш Пархомівський цукровий завод. За останні роки збільшено виробничу потужність заводу. «Цукровик — Агро» дає роботу нашим односельцям. Під час роботи заводу на ньому працює 470 робітників.

Всебічний розвиток господарств на території Пархомівки є джерелом зростання матеріального добробуту та культури її населення. В селі працюють декілька магазинів споживчої кооперації та 9 приватних крамниць. У Пархомівці є амбулаторія сімейної медицини, яка обслуговує всіх жителів сільської ради. При селах Піонерське та Павлівка працюють ФАПи.

КультураРедагувати

 
Роботи В. В. Кандинського та К. С. Малевича представлені в музеї

Відома Пархомівка картинною галереєю, розташованою у старовинному будинку, який належав Подгорічані на початку ХХ століття.

Пархомівська картинна галерея — це один з відомих художніх музеїв України. Тим цікавішою є історія її виникнення зі звичайного шкільного музею. Зусиллями вчителя історії місцевої школи Афанасія Луньова та його учнів у 19601970-х роках почалось листування з художниками і картинними галереями багатьох країн. Подаровані дітям картини та інші твори мистецтва стали першокласною колекцією до кінця 1980-х років.

У картинній галереї понад 2000 картин, серед них є роботи відомих майстрів.

Пам'яткиРедагувати

  • Садиба графа Подгоричані (1780-ті роки).
  • Будинок, в якому жив Казимир Малевич у підлітковому віці.

ПерсоналіїРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 697)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-251)

ПосиланняРедагувати